вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2024 р. Справа№ 910/17332/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вовка І.В.
суддів: Палія В.В.
Сибіги О.М.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024
у справі № 910/17332/23 (суддя Шкурдова Л.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо"
про стягнення 9 162,46 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2023 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (ПрАТ «СК «Уніка») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (ПрАТ «СК «Вусо») про стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 162,46 грн.
Позов мотивовано тим, що позивачем здійснено на користь відповідача виплату 50 % страхового відшкодування за полісом № 195631845 у сумі 9 162,46 грн., але незважаючи на один і той самий він код НОМЕР_3, автомобілі «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_1 та «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_2 є різними автомобілями, у зв'язку з чим забезпечений полісом ПрАТ «СК «Уніка» автомобіль «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_1 не був учасником ДТП, яка мала місце 04.02.2021 р. у м. Києві по вул. Лятошинського 2 Б, а тому підстава для виплати страхового відшкодування відпала, внаслідок чого виплачене відповідачу страхове відшкодування в розмірі 9162,46 грн. підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/17332/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що ПрАТ «СК «Уніка» сплатило ПрАТ «СК «Вусо» на виконання вимог Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спірну суму коштів 9 162,46 грн., позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що вказані грошові кошти є безпідставно набутим майном, а тому підстав для їх повернення позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України не має, отже місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в позові за недоведеності заявлених вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, ПрАТ «СК «Уніка» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі № 910/17332/23, ухваливши нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір неповно з'ясував всіх обставин цієї справи, що є порушенням вимог ст. 277 ГПК України., а також на думку скаржника оскаржуване рішення суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. 1212 ЦК України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024, матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" у судовій справі № 910/17332/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/17332/23.
25.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/17332/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 910/17332/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою а апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 та призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позиції учасників справи
У відзиві відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/17332/23 залишити без змін, як таке що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм процесуального і матеріального права.
Порядок розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 04.02.2021 у м. Києві по вул. Лятошинського 2-Б відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 у зв'язку з цим ДТП вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Наслідки дорожньо-транспортної пригоди її учасники оформили у вигляді повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), відповідно до якого, водій автомобіля «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_3 ) - ОСОБА_1 визнав провину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, що на момент настання зазначеної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Тойота Прадо» VIN код НОМЕР_3 була застрахована у наступних страхових компаніях :1) Приватному акціонерному товариства «Страхова компанія «Вусо» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №200529222 (державний номер авто НОМЕР_2 ) та 2) Приватному акціонерному товариства Страхова компанія «Уніка» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №195631845 (державний номер авто НОМЕР_1 ).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 була власником транспортного засобу марки «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 , при цьому цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 була застрахована у ПрАТ «СК «Вусо» на підставі договору, про що було видано поліс № 200529222 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В подальшому 11.03.2023 ОСОБА_3 звернулась до ПрАТ «СК «Вусо» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження у ДТП, яка сталася 04.02.2021, належного їй на праві власності транспортного засобу марки «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 та ПрАТ «СК «Вусо», керуючись умовами Порядку, визначено розмір страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 - ОСОБА_3 у розмірі 22 324,92 грн.
Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Вусо» листом № 2097097/1 від 11.03.2021 повідомило ПрАТ «СК «Уніка» про намір здійснити виплату потерпілій особі у розмірі 22 324,92 грн. та 15.03.2021 ПрАТ «СК «Вусо» здійснило виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження у ДТП, яка сталася 04.02.2021 року транспортного засобу марки «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 у розмірі 22 324,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9713 від 15.03.2021 та сторонами не заперечується.
Отже, після виплати суми страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Вусо» отримала право вимоги 50% сплаченої суми від іншого страхувальника за полісом обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - ПрАТ «СК «Уніка».
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, заявою за №1616 від 04.02.2021 ПрАТ «СК «Вусо» просила ПрАТ «СК «Уніка» компенсувати 50 % сплаченого ним страхового відшкодування, в свою чергу ПрАТ «СК «Уніка» сплатило на користь ПрАТ «СК «Вусо» 50% сплаченого страхового відшкодування у сумі 9162,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №213914 від 13.04.2021.
В подальшому, після компенсації позивачем 50 % сплаченого страхового відшкодування ПрАТ «СК «Вусо» до ПрАТ «СК «Уніка» надійшла заява від ОСОБА_4 (страхувальника за полісом №195631845) про те, що транспортний засіб марки «Тойота Прадо» VIN код НОМЕР_3 не брав участі у ДТП, яке відбулось 04.02.2021 за адресою : АДРЕСА_1 .
Листом № 1766 від 17.06.2021 ПрАТ «СК «Уніка» звернулась до ПрАТ «СК «Вусо» із проханням про повернення неправомірно сплаченого страхового відшкодування згідно заяви №1616 щодо компенсації 50% сплаченого страхового відшкодування від 04.02.2021 за пошкоджений «Renault Trafic» д.р.н. НОМЕР_4 , яке ПрАТ «СК «Вусо» залишило без задоволення.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача - ПрАТ «СК «Уніка» до відповідача - ПрАТ «СК «Вусо» про повернення сплаченого відшкодування у розмірі 9 162,46 грн сплаченого позивачем відповідачеві, на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки транспортний засіб марки «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_2 VIN код НОМЕР_3 та «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_1 VIN код НОМЕР_3 є різними автомобілями, а транспортний засіб «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_1 VIN код НОМЕР_3 не брав участі у ДТП, яка мала місце 04.02.2021 у м. Києві по вул. Лятошинського 2 Б, а тому підстава для виплати страхового відшкодування відпала і ці кошти підлягають поверненню позивачу.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України № 464/2020 від 26.02.2020 був затверджений Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок).
Пунктом 5.1 зазначеного Порядку передбачено, що виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ПрАТ «СК «Уніка» та ПрАТ «СК «Вусо» є особами, відповідальними за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" вони мають відповідати за вимогами потерпілої особи, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Відповідно до п. 5.2 вказаного Порядку, розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 ЦК України у залежності розміру шкоди за формулою: Ск=Св/Кс-Ф, де Кс- кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф-розмір франшизи.
VIN код - це унікальний серійний номер, що застосовується для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, причіпного транспортного засобу.
У кожного транспортного засобу зазначений свій власний VIN код (унікальний код) для можливості здійснення його ідентифікації.
Суд першої інстанції встановивши, що транспортний засіб марки «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_2 VIN код НОМЕР_3 та «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_1 VIN код НОМЕР_3 є одним і тим же самим транспортним засобом, оскільки співпадає VIN код НОМЕР_3 (унікальний код), належних та достовірних доказів зворотного позивачем не надано, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач -ПрАТ «СК «Уніка» сплачено на користь відповідача - ПрАТ «СК «Вусо» компенсації 50% сплаченого страхового відшкодування - 9 162,46 грн у відповідності до вимог Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з таким висновком суду погоджується і апеляційний господарський суд.
За ч. 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи те, що порушення правил дорожнього-руху водієм транспортного засобу марки «Тойота Прадо» д.р.н. НОМЕР_2 VIN код НОМЕР_3 внаслідок настання ДТП, яка сталася 04.02.2021 у м. Києві по вул. Лятошинського 2 Б, що підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.ст. 76,77 ГПК України, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки
спірна сума грошових коштів сплачена позивачем відповідачу на виконання вимог зазначеного Порядку та не є безпідставно набутим майном і не підлягає поверненню з огляду на правомірність їх отримання, на підставі ст.1212 ЦК України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 19.02.2024 року у справі № 910/17332/23, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" відсутні.
Відтак, подана позивачем апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі № 910/17332/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка".
4. Матеріали справи № 910/17332/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2024.
Головуючий суддя І.В. Вовк
Судді В.В. Палій
О.М. Сибіга