вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2024 р. Справа№ 910/12880/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Тищенко А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
на рішення Господарського судуКиївської області
від 01.12.2023
у справі №910/12880/22 (суддя О.О. Третьякова)
за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”
до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі”
про стягнення 9 672,72 грн
До Господарського суду Київської області від Господарського суду міста Києва в порядку ст.31 Господарського процесуального кодексу України надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” (далі позивач) до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (далі відповідач) про стягнення 9672,72 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу середнього тиску Д40 мм ПЕ, яке сталося 26.07.2021 за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.12.2023 позов Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” про стягнення 9672,72 грн збитків задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз” 9 672 грн 72 коп. збитків та 2 481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2023 у справі №910/12880/22 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджував, що позивачем не надано документації із землеустрою земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ, які б свідчили про наявність встановленої охоронної зони газопроводу за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13; позивачем не доведено наявності у зоні вивлення факту пошкодження газопроводу розпізнавальних знаків знаходження спірного газопроводу, віднесення місцевості, де здійснювалися представниками відповідача роботи з електрифікації, до охоронної зони, наявності у відповідача іншої інформації про розміщення у цій зоні газопроводу, що свідчить про відсутність правових підстав для звернення відповідача до позивача, з метою отримання погодження на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт та обов'язкового повідомлення позивача про початок таких робіт за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13; вина відповідача у пошкодженні спірного газопроводу - відсутня, і як наслідок, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми завданої шкоди у заявленому до стягнення розмірі; акт пошкодження газопроводу від 19.02.2021, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу не відповідає встановленій у додатку 20 Кодексу ГРС формі; розмір збитків позивачем не доведено належними доказами.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 апеляційну скаргу у справі №910/12880/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
28.02.2024 матеріали справи №910/12880/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського судуКиївської області від 01.12.2023 у справі №910/12880/22. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
01.05.2024 через підсистему “Електронний суд” від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що між Калинівською селищною радою (далі власник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (назва після зміни Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Київоблгаз”) (далі підприємство) укладено договір на господарське відання складовими Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 05.09.2013 №14 (далі - договір), відповідно до умов якого предметом цього договору є надання підприємству на праві господарського відання належних власнику складових Єдиної газотранспортної системи України (далоі майно): які безпосередньо приєднані до газових мереж підприємства, яке є газорозподільним, та використовується для забезпечення розподілу природного газу (договір укладається з газорозподільним підприємством), або які призначені для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (договір укладається з газорозподільним підприємством), або які призначені для транзитного, міждержавного, міжрегіонального транспортування природного газу (договір укладається з газотранспортним підприємством) (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору перелік майна, яке надається підприємству на праві господарського відання, зазначається в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.1.3 договору право господарського відання майном у підприємства виникає з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна з урахуванням вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
У додатку №1 до договору на господарське відання складовими Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 05.09.2013 №14 визначено перелік майна, яке передається ПАТ “Київоблгаз” на праві господарського відання, зокрема, с. Скибин, вул. Деснянська: Назва об'єкту: Г-д с/т Дн 110 Дн 40; Одиниця виміру: км; Кількість: 0,233, 0,128.
Відповідно до постанови НКРЕКП №855 від 29.06.2017 “Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ “Київоблгаз”, вирішено видати Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” (код ЄДРПОУ 20578072) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” відповідно до додатка.
Додатком до постанови НКРЕКП №855 від 29.06.2017 визначено територію, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Київоблгаз” - Київська область.
Постановою НКРЕКП №1220 від 25.06.2019 “Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 року №855”, у тексті та додатку постанови №855 від 29.06.2017 абревіатуру “ПАТ” замінено абревіатурою “АТ”.
Тобто, газопроводи середнього та низького тисків за адресою с. Скибин, вул. Деснянська, 13, перебувають на праві господарського відання позивача у даній справі.
26.07.2021 о 15:35 аварійною службою Броварського відділення управління експлуатації АТ “Київоблгаз” отримано заявку №1278 щодо прориву газопроводу с/т. Адреса замовника: с. Скибин, вул. Деснянська, буд.16-18-13.
З вищевказаної заявки вбачається, що згідно з результатами обстеження при прибутті на місце виклику було виявлено прорив газопроводу с/т п/е ш40 мм. Встановлено пережим. Заявку передано в службу АВР (Аварійно-відновлювальних робіт).
Актом від 26.07.2021 про пошкодження газопроводу, складеного комісією Броварського відділення АТ “Київоблгаз” за адресою с. Скибин, вул. Деснянська, 13, засвідчено, що в аварійно-диспетчерську службу надійшла заявка щодо пошкодження вуличного підземного газопроводу середнього тиску; пошкодження газопроводу становить 10 на 30 мм; земляні роботи (буріння котлованів під електроопори) проводились організацією ДТЕК Київські Регіональні Електромережі; з АТ “Київоблгаз” дані роботи були не погоджені.
У зв'язку з пошкодженням відповідачем газопроводу, позивачем складено розрахунок об'єму необлікованого природного газу через пошкодження газопроводу від 26.07.2021 та здійснено розрахунок матеріальної шкоди, заподіяної АТ "Київоблгаз" внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: вул. Деснянська, 13, с. Скибин, Київська обл., завірені копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з наданим позивачем розрахунком матеріальної шкоди, заподіяної АТ “Київоблгаз”, внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску д40 мм ПЕ, яке сталось 26.07.2021 року за адресою: с. Скибин, вул. Деснянська, 13, матеріальні збитки позивача, згідно з переліком, становлять 9 672,72 грн.
Позивач звернувся до відповідача з листом від 06.06.2022 №810-Сл-6991-0622 з вимогою оплатити суму завданих збитків пошкодженням газопроводу. До листа додавались: проект договору про відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу №519 - 2 екземпляри; копія розрахунку матеріальної шкоди, заподіяної АТ “Київоблгаз”, внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску д40 мм ПЕ, яке сталось 26.07.2021 року за адресою: с. Скибин, вул. Деснянська, 13 2 екземпляри.
Відповідач на вказану вимогу відповіді не надав, заявлені збитки не відшкодував. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, наголошував, що позивачем не надано документації із землеустрою земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ, які б свідчили б про наявність встановленої охоронної зони газопроводу за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13. Також відповідач наголошував на тому, що на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13 у відповідача були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду доказів наявності позначень газопроводу на місцевості, у відповідності до ДБН В.2.5-20:2018 “Газопостачання”. Відтак, відповідач стверджував, що за таких умов у нього були відсутні підстави для виконання обов'язку щодо погодження з позивачем земляних робіт за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13. Відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів, які б свідчили б про наявність завданої відповідачем позивачу шкоди. Зокрема, позивачем не надано доказів перебування газопроводу середнього тиску, розташованого за адресою: Київська обл., с. Скибин, вул. Деснянська, 13, як нерухомого майна у власності або на балансі позивача. Також відповідач звернув увагу суду, що акт пошкодження газопроводу від 26.07.2021, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу, не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС) формі, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості внести свої зауваження та надати пояснення.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.
За змістом п. 17 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу”, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про ринок природного газу” оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України “Про ринок природного газу”, з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.
Відповідно до п. 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем (далі КГС) оператор газорозподільної системи (далі ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п.1 розділу 1 глави 3 КГС).
Згідно з п. 4 глави 1 розділу III Кодексу газорозподільних систем, у разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.
У главі 4 розділу III КГС визначено порядок проведення земляних робіт у охоронній зоні об'єктів газорозподільної системи (об'єктів ГРМ), а саме:
Охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (п. 1).
Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього закону (п. 5).
Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора ГРМ (п. 7).
Письмове погодження, що надається оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.
Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (п. 8).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (п. 9).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження оператора ГРМ (п. 10).
Письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (п. 11).
До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (п. 15).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника оператора ГРМ щодо проведення робіт (п. 16).
Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (п. 17).
Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (п. 18).
Згідно з п. 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
У відповідності до п. 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Судом встановлено, що всупереч зазначеному вище законодавчо встановленому порядку, працівники відповідача приступили до виконання земляних робіт по встановленню електроопор без дозволу місцевого самоврядування на порушення об'єктів благоустрою та обов'язкового письмового погодження з оператором ГРМ - АТ “Київоблгаз”, тобто не маючи відповідних дозвільних документів на проведення вказаних робіт, під час виконання яких пошкодили вуличний підземний газопровід середнього тиску за адресою: вул. Деснянська, 13, с. Скибин, Київська обл., який на праві господарського відання перебуває у користуванні позивача, який в свою чергу є оператором газорозподільної системи та відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Доказів протилежного, зокрема, доказів проведення зазначених земляних робіт по встановленню електроопор за наявності дозвільної документації на їх проведення, відповідач не надав ні суду першої інстанції під час розгляду спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порушення відповідачем порядку проведення земляних робіт в охоронній зоні без обов'язкового письмового погодження з позивачем, за відсутності дозвільних документів на проведення таких робіт, призвело до витоку газу, що заподіяло шкоду позивачу, яка полягала у понесенні витрат на проведення робіт для усунення аварійної ситуації в розмірі 9 672,72 грн.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.
Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв'язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18).
При цьому, законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини.
У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 554/1583/16-ц.
Наявність всіх зазначених вище умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що в силу приписів ст. 22, ст.1166, ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України є підставою для відшкодування відповідачем матеріальної шкоди в сумі 9 672,72 грн, розмір якої є доведеним, обґрунтованим, відповідачем не спростованим., у зв'язку з чим заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вищевстановленими судом першої та апеляційної інстанції обставинами, які відповідач належними та допустимими доками не спростував під час апеляційного провадження.
Щодо доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, про те, що вина відповідача у пошкодженні спірного газопроводу - відсутня, і як наслідок, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми завданої шкоди у заявленому до стягнення розмірі, то вони є необгрунтованими, оскільки, в силу вище викладених обставин, суд встановив, що у діях Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, наслідком яких є понесення позивачем шкоди, яка полягала у понесенні витрат на проведення робіт для усунення аварійної ситуації в розмірі 9 672,72 грн.
Твердження відповідача про те, що він був позбавлений можливості внести свої зауваження та надати пояснення до акту пошкодження газопроводу - є необгрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки Акт пошкодження газопроводу від 26.07.2021 був підписаний без зауважень та пояснень з боку відповідача.
Усі інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків господарського суду та не свідчать про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно, не знайшли своє підтвердження.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2023 у справі №910/12880/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі".
Матеріали справи №910/12880/22 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10.06.2024 після виходу з відпустки колегії суддів
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
А.І. Тищенко