Справа №522/5628/24
Провадження №3/522/3351/24
06 червня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С.,
за участю секретаря судового засідання Гайди А.Д.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
представника правопорушника - адвоката Кліменка В.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Полку Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Приморського районного суду міста Одеси з Полку Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до наданих суду матеріалів 23.03.2024 року о 10 год. 41 хв. в м. Одесі по вул. Сегедській, буд. 7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ЗАЗ-Daewoo T13110, державний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниця, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на ПВР №471012, 475651.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №905141 від 23.03.2024 року за ч.1 ст.130 КУпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично не визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому зазначив, що не погоджується із складеним відносно нього протоколом, оскільки він на момент його складання не перебував у стані наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, оскільки працівники поліції не запропонували йому його пройти, на підтвердження чого надав результати лабораторних досліджень медичної лабораторії Смартлаб №1000073077342 від 23.03.2024 року багатопрофільного тесту для визначення 10 наркотиків в сечі, які зробив самостійно після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, адвокат Кліменко В.П. наголосив на тому, що долучений до матеріалів справи диск, на якому нібито зберігається відеозапис правопорушення з ПВР №471012, 475651, не відкривається, свідки поліцейськими не залучалися, а отже докази того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння відсутні. У зв'язку з чим ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши учасників провадження, суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
З матеріалів справи вбачається наступне.
23.03.2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №905141 про те, що 23.03.2024 року о 10 год. 41 хв. в м. Одесі по вул. Сегедській, буд. 7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ЗАЗ-Daewoo T13110, державний номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниця, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на ПВР №471012, 475651.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, якими він повністю заперечував факт порушення ним правил дорожнього руху, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
- протокол серії ААД №905141 від 23.03.2024 року;
- довідку по отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- довідку згідно інформаційного порталу Національної поліції про те, що ОСОБА_1 протягом року за ст. 130 КУпАП не притягувався до відповідальності;
- направлення на огляд до КНП «ООМЦПЗ» ОМР ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння;
- диск із відеозаписами з портативного відео реєстратора (ПВР) №471012, 475651.
Під час огляду у судовому засіданні DVD-диску, долученого співробітниками поліції до протоколу, суддею встановлено, що вище вказаний диск не відкривається, а отже на ньому відсутні відеозаписи з ПВР №471012, 475651, на підтвердження чого провідним спеціалістом з комп'ютерних систем Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 та секретарем судового засідання ОСОБА_4 складено відповідний акт щодо неможливості відтворення відеоматеріалів по адміністративній справі №522/5628/24.
Таким чином, суд позбавлений можливості відтворити дії співробітників поліції та ОСОБА_1 в момент складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На думку суду, метою обов'язкової відео фіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Також слід вказати, що п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. №100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Враховуючи, що диск з відеозаписом, який міститься у матеріалах справи, не відкривається, суд розцінює, що доданий працівниками до матеріалів справи диск є неналежним і недопустимим доказом.
Крім того, під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суддя позбавлений можливості перевірити обставини, викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Також, у відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
При цьому, в матеріалах справи відсутній акт про відсторонення водія ОСОБА_1 від управління транспортним засобом.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
З огляду на викладене вище, суд критично відноситься до наданих ОСОБА_1 результатів лабораторних досліджень медичної лабораторії Смартлаб №1000073077342 від 23.03.2024 року багатопрофільного тесту для визначення 10 наркотиків в сечі, за результатами якого наркотиків у сечі ОСОБА_1 станом на 17 год. 41 хв. 23.03.2024 року не було виявлено.
Із змісту положення ч. 5 ст. 266 КУпАП слідує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку що працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України було грубо порушено норми закону.
Таким чином, на думку суду, склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є формальним через порушення положень Інструкції щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП виражається, між іншим, у формі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
За таких обставин, суд, при оцінюванні зібраних у справі доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 7, 130, 221, 247, 251, 255, 284 КУпАП,
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.С.Єршова