Справа № 522/6045/24
Провадження №2/522/4453/24
11 червня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості за трудовим контрактом з урахуванням індексу інфляції,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості за трудовим контрактом з урахуванням індексу інфляції.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 02 травня 2024 року визначено детальний перелік недоліків позовної заяви, а також спосіб, порядок і строк їх усунення.
На виконання ухвали суду від 02 травня 2024 року представником позивача - адвокатом Єпіфанцевою О.О. надано виправлений варіант позовної заяви, в якій зокрема зазначила про те, що оригінали документів та доказів, копії яких додані до заяви є в наявності у позивача, а також підтвердила, що позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, інші недоліки визначені ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 02 травня 2024 року представником позивачка не усунуто, зокрема:
- адвокат Єпіфанцева О.О., яка звернулася до суду з позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 не зареєструвала свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
- не надано доказів сплати судового збору.
У позовній заяві представник позивача - адвокат Єпіфанцева О.О. зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ст. 5 ч. 15 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, в частині сплати судового збору суд зазначає наступне.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте за змістом приписів статті 625 ЦК України, на яку посилається позивач у позові, стягнення інфляційного збільшення заборгованості та трьох процентів річних від суми заборгованості за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності, а саме відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що регулюються Главою 51 «Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання.» Цивільного кодексу України та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення інфляційного збільшення заборгованості та трьох процентів річних від суми заборгованості, а також штрафних санкцій під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто, стягнення інфляційного збільшення заборгованості, трьох процентів річних від суми заборгованості та штрафних санкцій, яку просить стягнути позивач, не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, недоліки зазначені в ухвалі суду від 02 травня 2024 року, представником позивача усунуті частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
В наданий судом строк представник позивача недоліки, зазначені в ухвалі суду від 02 травня 2024 року не усунула.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява має бути визнана неподаною, та підлягає поверненню, оскільки позивачем не усунуто недоліки в спосіб та строк визначені ухвалою про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості за трудовим контрактом з урахуванням індексу інфляції визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.І. Ковтун