25.10.10р.Справа № К7/76-10
За позовом ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до
відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та спонукання до повернення майна
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: представник за довіреністю вих. № 2 від 01.01.2010р. - Бєлих О.О.;
від відповідача-2: Карпенко Т.О. - генеральний директор, протокол № 2 від 18.08.2009р., наказ № 49-К від 18.08.2009р., довідка з ЄДРПОУ АБ №017060 від 18.08.2009р.
ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) звернулася з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про:
- визнання недійсним рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" від 30.03.2005р. про продаж приміщення магазину, розташованого на другому поверсі з підвалом, загальною площею 527,1 кв.м, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 49/1,2-2, Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Різноторг" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" не житлового приміщення, розташованого в двоповерховій не житловій будівлі, загальною площею 527,1 кв.м, а саме приміщення підвалу площею 131,9 кв.м, сходова клітка першого поверху площею 47, 7 кв.м, приміщення другого поверху площею 347, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 49/1,2, приміщення під номером 2 (два), посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстрованого в реєстрі під № 2264;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Різноторг" не житлове приміщення, розташоване в двоповерховій не житловій будівлі, загальною площею 527,1 кв.м, а саме приміщення підвалу площею 131,9 кв.м, сходова клітинка першого поверху площею 47, 7 кв.м, приміщення другого поверху площею 347, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, будинок під № 49/1,2, приміщення під номером 2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до протоколу зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" від 30.03.2005р. зборами прийняте рішення про продаж майна товариства -приміщення магазину, розташованого на другому поверсі з підвалом, загальною площею 527, 1 кв.м, за адресою: вул. Косіора 49/1,2, Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес". Вартість приміщення встановлена у розмірі 100 000, 00 грн. Відповідно до зазначеного протоколу в зборах прийняли участь засновники товариства: ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також, відповідно до змісту протоколу у голосуванні прийняли участь всі його засновники, які проголосували "за" прийняття даного рішення. Текст протоколу підписаний усіма засновниками. Однак позивач, як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг", не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його незаконним з тих підстав, що у зборах участі не приймала, її підпис на протоколі підроблений. Відповідно до статуту товариства -відповідача-1 прийняття рішення про продаж майна товариства є компетенцією зборів учасників товариства. Оскільки позивач, як учасник товариства участі у зборах не приймала, відповідно прийняття без її участі рішення про продаж майна товариства є незаконним, порушує корпоративні права позивача, в тому числі на участь у загальних зборах учасників товариства, та з цих підстав прийняте рішення підлягає визнанню недійсним. 08.04.2005р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладений договір купівлі-продажу майна відповідача-1, про продаж якого прийняте рішення, яке оспорює позивач. Вимоги про визнання недійсним договору та про спонукання відповідача-2 повернути відповідачу-1 майно, що було предметом купівлі-продажу, ґрунтуються на недійсності прийнятого зборами засновників відповідача-1 рішення про продаж цього майна. Також, позивач зазначає, що укладенням оспорюваного договору порушені її майнові права у разі виходу зі складу учасників товариства, оскільки при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Окрім того, метою діяльності товариства (відповідача-1) є, в тому числі, задоволення інтересів та соціальних потреб засновників і трудового колективу на основі отриманого прибутку. Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності. Укладення оспорюваного договору позбавило товариство можливості використовувати приміщення для ведення господарської діяльності з метою отримання прибутку, внаслідок чого позивача позбавлено права брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Як на правові підстави позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу та спонукання повернути майно, позивач посилається на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 216 ЦК України.
Позивач просить поновити позовну давність та зазначає, що про порушення свого права дізналася лише в липні-серпні 2009 року при розгляді господарським судом Дніпропетровської області справи № К30/147-09. За доводами позивача, відповідач-1 протягом 2005-2009 років приховував від позивача інформацію про існування протоколу зборів засновників відповідача-1 від 30.03.2005р. у зв'язку з підробкою підпису позивача на протоколі. Також, відповідач-1 приховував інформацію про продаж нерухомого майна товариства.
До початку судового засідання, призначеного на 25.10.2010р., від представника позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його хворобою.
Відповідач-1 вважає позовні вимоги безпідставними, посилається на те, що в лютому 1997 року нежитлове приміщення в м. Кривому Розі по вул. Косіора, 49 придбане відповідачем-1, 05.03.2007р. Криворізьким БТІ проведена державна реєстрація права власності на придбане приміщення. Через майже півроку позивача прийнято до складу засновників відповідача-1 на підставі рішення від 07.08.1997р. У вересні 1997 року зареєстровано статут відповідача-1 в новій редакції, до статутного фонду якого спірне нежитлове приміщення не входило. Відповідно, відповідач-1 вважає, що позивач не має ніякого відношення до спірного нежитлового приміщення, а укладення відповідачем-1 договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення не порушує прав позивача, дохід від продажу спірного нежитлового приміщення повинен розподілятись між попередніми засновниками відповідача-1 відповідно до попередньої редакції статуту. Щодо твердження позивача, що в протоколі зборів засновників від 30.03.2005р. підпис позивача підроблений, відповідач-1 зазначає, що підпис позивача і в протоколі зборів засновників, і в установчому договорі є ідентичним та завірений приватним нотаріусом Рукавіциною Н.В. Також, інші учасники відповідача-1, які мають більш ніж 60% голосів, не оскаржують свою участь у зборах і підписи в протоколі від 30.03.2005р., отже, збори є правомочними, а рішення прийнято більшістю голосів. При посвідченні спірного договору нотаріусом перевірено дієздатність та правоздатність відповідача-1 та відповідача-2, перевірено повноваження представників сторін, а також, належність відповідачу-1 відчужуваного майна. Статутом відповідача-1 визначена компетенція його директора. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства за виключенням тих, які віднесені до виключної компетенції зборів учасників товариства, директор має право укладати договори. За доводами відповідача-1, прийняття рішення про продаж майна відповідача-1 не віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, отже, при укладенні договору купівлі-продажу рішення зборів засновників не було обов'язковим. Окрім того, відповідач-1 вважає, що позивачем без поважної причини пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, оскільки виконуючи обов'язки учасника відповідача-1, позивач повинна була знати про її порушене право ще у 2005 році. Письмових доказів щодо того, що позивач зверталася до відповідача-1 протягом 2005-2010 років за отриманням інформації щодо спірного майна та їй було відмовлено, позивач не надала.
Відповідач-1 просить застосувати позовну давність.
Відповідач-2 проти позову заперечує. Відповідач-2 вважає, що при укладенні спірного договору повністю були дотримані вимоги законодавства та відсутні підстави, передбачені ст. 203 ЦК України, для визнання цього договору недійсним. Також, відповідач-2 вважає, що з вимогою про витребування майна від добросовісного покупця має право звертатися лише власник майна, яким позивач не є. Позивач не наділена повноваженнями діяти від імені колишнього власника майна. Відповідач-2 вважає себе добросовісним покупцем та не вбачає підстав для витребування від нього спірного майна. Також, відповідач-2 стверджує, що на даний час він не є власником спірного майна, оскільки це майно ним продане.
Відповідач-2 просить застосувати позовну давність.
В судовому засіданні 27.05.2010р. оголошено перерву на 03.06.2010р., в судовому засіданні 03.06.2010р. оголошено перерву на 17.06.2010р.
Розгляд справи відкладався з 17.06.2010р. на 29.06.2010р.
Згідно ухвали господарського суду від 29.06.2010р. у справі призначена судова експертиза, провадження у справі зупинено.
Ухвалою господарського суду від 18.10.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судове засідання на 25.10.2010р.
У судовому засіданні 25.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) (далі -Товариство), затвердженого зборами засновників, протокол № 6 від 07.08.1998р., зареєстрованого виконкомом Криворізької міської ради 25.09.1998р., засновниками (учасниками) Товариства є: ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Згідно п. 6.1. наведеного статуту статутний фонд Товариства сформовано у розмірі 15 536 грн. та поділено на три частки. Одна частка дорівнює 5 178 грн. і відповідає одному голосу при голосуванні.
Відповідно до протоколу зборів засновників Товариства від 30.03.2005р. в цю дату за участю засновників: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 проведені збори засновників Товариства.
На порядок денний зборів винесене одне питання -продаж приміщення магазину, розташованого на другому поверсі з підвалом, загальною площею 527, 1 кв.м, за адресою: вул. Косіора 49/1,2-2 -Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області).
Збори засновників Товариства вирішили:
1. Продати Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес" приміщення магазину, розташованого на другому поверсі з підвалом, загальною площею 527,1 кв.м, за адресою: вул. Косіора, 49/1,2-2.
2. Встановити вартість вищевказаного приміщення у розмірі 100 000, 00 грн.
3. Доручити засновнику Товариства ОСОБА_6 оформлення та підпис документів, пов'язаних з продажем приміщення, у всіх відповідних інстанціях та організаціях.
За змістом протоколу рішення прийняті одностайно.
Протокол містить перелік засновників, які його підписали (всі засновники), в тому числі підпис за ОСОБА_1
08.04.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Різноторг", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу приміщення, відповідно до п. 1 якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення, розташоване в двоповерховій нежитловій будівлі, загальною площею 527,1 кв.м, а саме приміщення підвалу площею 131, 9 кв.м, сходова клітка першого поверху площею 47, 7 кв.м, приміщення другого поверху площею 347, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Косіора, будинок під номером 49/1, 2, приміщення під номером 2. Це приміщення належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою Криворізькою держнотконторою 06.02.1997р. по реєстру за № 1-355, зареєстрованого у Криворізькому Інвентарбюро 19.03.1997р. в реєстрі за № 3Н-56-654.
Договір купівлі-продажу в дату його укладення посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 2264.
Як зазначено в договорі, з боку продавця (Товариства) договір укладено ОСОБА_6, що діє по довіреності, посвідченій приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. 08.04.2005р. по реєстру за № 2261.
Продаж вчинено за 100 000, 00 грн., з яких 39 000, 00 грн. покупець вніс до каси продавця до підписання та посвідчення договору, а решту -61 000, 00 грн. покупець вніс до каси продавця в день підписання та посвідчення договору (п. 2 договору).
Представник продавця своїм підписом під договором підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продане приміщення та відсутність щодо нього претензій фінансового характеру (п. 4. договору).
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" за договором купівлі-продажу ВСЕ № 217183 від 20.10.2005р., посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., реєстр за № 6279, продало придбане приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю "Начало-2", яке, в свою чергу, за договором купівлі-продажу ВМВ № 622170, ВМВ № 622171 від 06.02.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В., зареєстровано в реєстрі за № 321, акт прийому-передачі від 06.02.2009р., продало його ОСОБА_7, що підтверджується інформаційною довідкою № 26171334 від 20.05.2010р., наданою на запит суду Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації".
Між тим, позивач посилається на ті обставини, що участі у загальних зборах засновників Товариства від 30.03.2005р. вона не приймала, її підпис на протоколі підроблений, а тому рішення про продаж спірного нежитлового приміщення є незаконним та підлягає визнанню недійсним, як і договір купівлі-продажу цього приміщення, що укладений з порушенням корпоративних прав позивача, а продане приміщення підлягає поверненню Товариству, що і є причиною спору.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 145 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1. статуту Товариства кожен з учасників Товариства має право приймати участь в управлінні справами Товариства у порядку, визначеному цим статутом.
Вищим органом управління Товариства є збори учасників у складі всіх учасників або призначених ними представників (п.8.1. статуту Товариства).
Про проведення зборів учасників Товариства учасники повідомляються в письмовій формі з зазначенням часу, місця проведення та порядку денного зборів. Повідомлення повинно бути зроблено не менш, ніж за 30 днів до скликання зборів (п. 8.5. статуту Товариства).
Статут Товариства передбачає, що до компетенції зборів учасників Товариства відноситься, в тому числі, прийняття рішення про продаж, передачу, обмін, здачу в оренду, надання у безоплатне тимчасове користування або в борг підприємствам, установам, організаціям і громадянам майна, що належить Товариству (підпункт о) п. 8.2. статуту Товариства). Рішення з цього питання приймається простою більшістю.
Враховуючи заперечення позивача щодо її участі в загальних зборах учасників Товариства 30.03.2005р., підписання нею протоколу зборів засновників Товариства від зазначеної дати, ухвалою господарського суду від 29.06.2010р. у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої суд доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експерта ставилося питання, чи позивачем виконаний підпис на протоколі зборів засновників Товариства від 30.03.2005р. від імені засновника ОСОБА_1
При цьому, оригінал протоколу зборів засновників Товариства від 30.03.2005р. на вимогу суду був наданий приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н.В. з матеріалів нотаріальної справи (нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу приміщення від 08.04.2005р., зареєстровано в реєстрі за № 2264).
Відповідно до висновку № 1880-10 почеркознавчої експертизи по справі № К7/76-10, складеного 07.10.2010р., наданого Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Підписи засновників" протоколу загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" від 30.03.2005р. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.
Наведене свідчить про підробку підпису позивача на протоколі та про фальсифікацію протоколу в цілому.
За таких обставин рішення зборів засновників Товариства, оформлені протоколом зборів засновників Товариства від 30.03.2005р., не можуть бути законними.
Оскільки відповідачем-1, учасником якого є позивач, заявлено про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
Право участі у товаристві є особистим немайновим правом (ч. 1 ст. 100 ЦК України).
За приписами ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України право участі у господарському товаристві полягає, зокрема, у праві брати участь в управлінні товариством, яке реалізується шляхом участі в загальних зборах учасників товариства, прийнятті ними рішень.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, позивач була позбавлена права участі в Товаристві шляхом участі в зборах учасників Товариства, що відбулися 30.03.2005р., прийнятті ними рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється.
Окрім того, враховуючи, що позивач не знала про проведення зборів 30.03.2005р., участі в них не приймала (протилежне відповідачем-1 не доведено), а протокол зборів від імені позивача підписано не позивачем, відсутні підстави стверджувати, що позивач могла довідатися про порушення свого права 30.03.2005р.
З матеріалів справи вбачається, що в 2009 році в провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № К30/147-09 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Начало-2", про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.10.2005р. Позивач просила визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, про продаж якого приймалося рішення, яке оспорюється у даній справі. Суд припинив провадження у справі за п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, встановивши, відсутність договору купівлі-продажу від 20.10.2005р. між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Начало-2". При розгляді справи суд витребував відповідну інформацію у приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциної Н.В.
Отже, звернення позивача з позовом до господарського суду у 2009 році про визнання недійсним договору купівлі-продажу з урахуванням наявних в матеріалах справи ухвал господарського суду у справі № К30/147-09 також свідчить про необізнаність позивача про фактичні обставини справи, які мали місце щодо продажу належних відповідачу-1 спірних приміщень.
За наведених вище встановлених обставин справи, положень законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішення зборів засновників Товариства від 30.03.2005р. про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес" приміщення магазину, розташованого на другому поверсі з підвалом, загальною площею 527, 1 кв.м, за адресою: вул. Косіора, 49/1, 2-2.
Вирішуючи спір по суті в цій частині позовних вимог, господарський суд приймає до уваги, що рішення прийняті зборами засновників Товариства та оформлені протоколом зборів від 30.03.2005р., тобто офіційним письмовим документом, є по своїй правовій суті актами ненормативного характеру, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача по справі.
Частиною 5 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення загальних зборів товариства може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Порушене право позивача підлягає захисту судом в силу ст.ст. 15, 16 ЦК України.
Також, щодо наведених позовних вимог суд відхиляє доводи відповідачів у справі, в тому числі заяви про застосування позовної давності.
Не підлягає задоволенню решта заявлених позивачем позовних вимог в силу наступного.
Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин встановлює ст. 167 ГК України.
Відповідно до частини першої наведеної правової норми корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 ГК України).
Стаття 10 Закону України "Про господарські товариства", стаття 116 ЦК України визначають права учасників господарського товариства.
Статтею 11 Закону України "Про господарські товариства", статтею 117 ЦК України встановлено обов'язки учасників господарського товариства, зокрема, учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів.
З огляду на зміст вказаних статей Законів, учасник господарського товариства не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства, учасником якого він є, а відтак -і не має права вимоги на судовий захист прав та інтересів самого товариства.
За змістом положень ст. 1 ГПК України та ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого порушеного немайнового або майнового права та інтересу, визначеними законом способами захисту.
Укладенням спірного договору купівлі-продажу суд не вбачає порушення прав позивача, як учасника Товариства (відповідача-1).
Майно, що відчужене за спірним договором купівлі-продажу, належало на праві власності відповідачу-1.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Позивач не є стороною спірного договору, не є власником майна Товариства (відповідача-1). Укладенням договору ні в якій мірі не порушені права позивача на участь в управлінні справами Товариства, на участь у розподілі прибутку Товариства та одержання його частини (дивідендів), на одержання вартості частини майна Товариства при виході з Товариства.
Згідно роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п. 11 постанови). Учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів самого господарського товариства поза відносинами представництва.
Між позивачем та відповідачем-1 відносини представництва відсутні. Протилежне при розгляді справи не доведено ні позивачем, ні відповідачем-1.
Згідно п. 51 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у разі звернення учасника господарського товариства до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, господарським судам належить відмовляти учасникам господарського товариства в задоволенні позову про визнання недійсним договору, вчиненого господарським товариством.
Є неправомірними та не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо спонукання відповідача-2 повернути відповідачу-1 спірне нежитлове приміщення.
Як вже зазначено вище, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовні вимоги щодо спонукання відповідача-2 повернути відповідачу-1 спірне нежитлове приміщення направлені не на захист прав особисто позивача, а на захист прав відповідача-1, який не уповноважував на представництво своїх інтересів позивача.
Також, відповідно до ст. 387 ЦК України право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, має власник цього майна. Між тим, позивач не є та не був власником спірного майна.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Зазначеним вище спростовуються доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та про спонукання до повернення майна.
Не підлягає задоволенню клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки суд не вбачає поважності причин неявки позивача у судове засідання. Суд не обмежував позивача колом представників для участі у судовому засіданні. Окрім того, суд не має можливості відкласти розгляд справи на іншу дату через сплив строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України. Заяв про продовження строку вирішення спору ні від позивача, ні від відповідачів до суду не надійшло.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" від 30 березня 2005 року про продаж приміщення магазину, розташованого на другому поверсі з підвалом, загальною площею 527, 1 кв.м, за адресою: вул. Косіора 49/1,2-2, Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес".
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Різноторг" (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 49, ідентифікаційний код 21880198) на користь ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на оплату державного мита у сумі 28 (двадцять вісім) грн. 34 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету зайво сплачене згідно квитанцій № 51001/з20 від 01.04.2010р. та № 51001/з21 від 01.04.2010р., які містяться в матеріалах справи, державне мито у загальній сумі 1 085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., про що видати довідку.
Суддя
Л.А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 29.10.2010р.