Справа №760/2936/22
2/760/4234/24
12 червня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді -Букіної О.М.,
при секретарі-Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус нотаріального округу м. Києва Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 14512, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 04.11.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 863675,31 грн.
Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, зважаючи на те, що у позивача відсутня будь-яка заборгованість перед віповідачем, нотаріусом при його видачі не дотримано вимог, встановлених законодавством України, яке регулює порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом, а також не перевірено безспірність вимог стягувача.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.
08.02.2022 до суду надійшов позов разом із заявою про забезпечення позову.
09.02.2022 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
01.07.2022 до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання позивача.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.07.2022 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третім особам також копію позовної заяви з додатками.
У встановленою ухвалою суду від 04.07.2022 строк відповідачем відзиву на позовну заяву та третіми особами пояснень на позовну заяву подано не було.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.07.2022 задоволено заяву представника позивача про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду та повернення судового збору.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за наявними в справі доказами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 30.10.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк» укладений кредитний договір № 014/3949/5/25273, відповідно до якого банк надав позивачці кредит в сумі 42800 дол. США зі строком користування кредитними коштами до 29.10.2015 включно, зі сплатою 17 % річних.
21.08.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «Фідокомбанк», що є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Ерсте Банк», укладена Додаткова угода № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якого сторони домовилися внести зміни до п.5.2 Договору, а саме: при поверненні позичальником по 22.08.2013 включно кредитних коштів у сумі, еквівалентній 20000 дол. США, кредитор зобов'язується задовольнити інші грошові вимоги до позичальника, які виникли за Договором, за рахунок коштів страхового відшкодування за втрачене майно, застава якого є забезпеченням Договору, як вигодонабувач за Договором страхування №202-10434/08 від 30.10.2008, укладеним позичальником з АСТ «Вексель» на користь кредитора.
Квитанцією № 40 від 21.08.2013 підтверджено сплату позивачем 20000 дол. США відповідно до Додаткової угоди.
Згідно з листом ПАТ «Фідокомбанк» з урахуванням здійсненого позивачем погашення 21.08.2013 в сумі 20000 дол. США частина заборгованості за кредитним договором №014/3949/5/25273 від 30.10.2008 у розмірі 2780,50 дол. США підлягає прощенню; кредитодавець не має претензій до позивача щодо своєчасності виконання грошових зобов'язань за кредитним договором з урахуванням Додаткової угоди до нього.
12.05.2015 позивач сплатила податок з доходів фізичних осіб у зв'язку з прощенням боргу у розмірі 3779,17 грн.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Фідобанк» знаходиться в стадії ліквідації з 20.07.2016 та його правонаступником визнано ТОВ «Фінансова компанія «Вендор» на підставі Договору № 2 про відступлення прав вимоги від 06.06.2014.
Останнє уступило отримані права та обов'язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Профіт Кредит» на підставі договору № 25122019-ВР/ПК про відступлення прав вимоги від 25.12.2019, яке у свою чергу уступило отримані права та обов'язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на підставі договору №11-12/20 про відступлення прав вимоги від 11.12.2020.
04.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. на підставі заяви ТОВ «Вердикт Капітал» вчинений Виконавчий напис № 14512.
Даним виконавчим написом приватним нотаріусом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 863675,31 грн, яка складається з:
заборгованості за процентами та комісією у сумі 32386,52 грн;
заборгованості за сумою кредита у розмірі 830788,78 грн;
плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 500,00 грн.
За заявою представника ТОВ «Вердикт Капітал» відкрито виконавче провадження 68416517 від 31.01.2022 на підставі вказаного вище виконавчого напису.
02.02.2022 винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна, що належить позивачу, а також постанову про арешт на грошові кошти на рахунках позивача.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. ст.88 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року / в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року /.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідачем не доведено, що ним передано приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи відповідно до вище приведеного Переліку.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
При цьому, з точки зору ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, яка має враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.
На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.
Відповідачем та третіми особами належних та допустимих доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин надано до суду не було.
Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданому товариством нотаріусу Кредитному договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов'язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має товариство при зверненні до нотаріуса.
Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача перед товариством, не спростованої відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору 992,40 грн. за подання позову.
Керуючись ст. 15,16, 18 ЦК України, ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус нотаріального округу м. Києва Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кошарський Олександр Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 14512, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 04.11.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 863675,31 грн таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-Б, код ЄДРПОУ: 36799749) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12.06.2024.
Суддя: О.М. Букіна