Справа №760/16747/22
2/760/2660/24
06 червня 2024 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих аліментів, -
До Солом'янського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди, в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 47 357,15 грн (сорок сім тисяч триста п'ятдесят сім гривень 15 коп.);
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 04.02.2022 Солом'янським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження НОМЕР_12 з примусового виконання судового наказу від 25.01.2022 виданого Солом'янським районним судом м. Києва за заявою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей та 04.02.2022.
Однак, ОСОБА_2 , на користь якого стягувались аліменти на утримання дітей, призваний за мобілізацією 26.02.2022 та з 24.02.2022 діти, на утримання яких стягувались аліменти, фактично проживають з позивачем та знаходяться на її повному утриманні.
Судовий наказ від 25.01.2022 виданий Солом'янським районним судом м. Києва ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню та постановою Солом'янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.11.2022 закінчено виконавче провадження НОМЕР_12.
Однак, відповідно до довідки від 08.11.2022, виданої Солом'янським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за період з 04.02.2022 по 03.11.2022 з позивача на користь відповідача було стягнуто 47 357,15 грн.
На думку позивача, відповідач безпідставно отримав 47 357,15 грн, однак повертати вказані кошти відмовився.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з 26.02.2022 дійсно перебував у лавах Збройних Сил України, однак з 27.06.2023 діти знову проживають з ним та несе всі витрати на їх утримання.
Вказує, що позивач навіть попри відкрите виконавче провадження тривалий час не сплачувала аліменти на утримання дітей. Окремо звертає увагу, що перебуваючи у Збройних Силах України продовжував утримувати дітей та починаючи з 13.03.2022 по 02.11.2022 переказав на рахунок позивача 42 400,00 грн. Окрім цього, купував дитячі товари вартістю 9 118,00 грн та здійснював витрати на лікування у розмірі 21 760,42 грн.
Разом з тим, відповідач зазначає, що ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2022 набрала законної сили лише 21.10.2022 та не містить положень щодо її зворотної дії у часі.
З огляду на вказане, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.01.2023 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих аліментів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, допитавши свідків, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом встановлено, що 25.01.2022 Солом'янським районним судом м. Києва у справі №760/34392/21 видано судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що складає 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.12.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Відешиною А.С. від 04.02.2024 відкрито виконавче провадження НОМЕР_12 з примусового виконання судового наказу №760/34392/21 виданого 25.01.2022 Солом'янським районним судом м. Києва.
Згідно з розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.12.2021 №898 «Про визначення місця проживання малолітніх дітей» місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначено з батьком - ОСОБА_2 .
Відповідно до скриншоту довідки переселенця від 20.04.2022 №6812-7500123064 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: АДРЕСА_3 .
Відповідно до скриншоту довідки переселенця від 20.04.2022 №6812-7500123065 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: АДРЕСА_3 .
Відповідно до скриншоту довідки переселенця від 20.04.2022 №6812-7500123066 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: АДРЕСА_3 .
Згідно з актом обстеження умов проживання від 28.06.2022 службою у справах дітей Полонської міської ради ОТГ проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де поживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мати); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка); ОСОБА_5 , 1965 р.н. (дідусь); ОСОБА_6 , 1970 р.н. (бабуся); ОСОБА_7 , 1948 р.н. (прабабуся).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 27.06.2022 №442 солдат ОСОБА_2 призваний за мобілізацією 26.02.2022 та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_4 .
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/34392/21 від 06.10.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Солом'янського районного суду м. Києва від 25.01.2022 у справі №760/34392/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що складає 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.12.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Відешиної А.С. від 03.11.2022 виконавче провадження НОМЕР_12 з примусового виконання судового наказу №760/34392/21 виданого 25.01.2022 закінчено на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/34392/21 від 06.10.2022.
Відповідно до довідки Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.11.2022 про розмір аліментів сплачених за період з 04.02.2022 по 03.11.2022 вбачається, що ОСОБА_1 сплатила на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі:
у липні 2022 року - 7 172,54 грн;
у серпні 2022 року - 11 618,74 грн;
у вересні 2022 року - 0,00 грн;
у жовтні 2022 року - 20 808,54 грн;
у листопаді 2022 року - 7 757,33 грн.
ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 16.05.2023 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 24.07.2023 ОСОБА_2 , 1989 р.н. (батько), ОСОБА_4 , 2014 р.н. (дитина), ОСОБА_3 , 2018 р.н. (дитина), ОСОБА_8 , 1976 р.н. (дядько дітей) проживають за адресою: АДРЕСА_2 в комунальній квартирі, санітарний вузол та кухня розташовані окремо.
В матеріалах справи наявні платіжні інструкції про переказ коштів ОСОБА_2 для ОСОБА_1 :
- №P24A442917868D51432 від 02.11.2022 у розмірі 4 020,10 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- № Р24А342194919D44826 від 05.10.2022 у розмірі 4 020,10 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- № Р24A219471506D05137 від 01.09.2022 у розмірі 4 020,10 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- №P24A173131923D45199 від 19.08.2022 у розмірі 4 000,00 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- №P24A5582287D1846463 від 01.07.2022 у розмірі 11 105,54 грн, призначення платежу: на подарунок ОСОБА_9 ;
- №P24A2362379468C8659 від 15.06.2022 у розмірі 3 015,08 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- № Р24А2227107395С9094 від 06.05.2022 у розмірі 3 015,08 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- № Р24А2129166812С4114 від 01.04.2022 у розмірі 3 000,00 грн, призначення платежу: кошти на утримання дітей;
- № Р24А1097908477D6238 від 19.04.2022 у розмірі 3 015,08 грн, призначення платежу: на подарунок Настуні;
- № Р24А2076582611С6773 від 13.03.2022 у розмірі 400,00 грн.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини другої цієї ж статті, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом (частина 1 статті 16 ЦК України).
За приписами статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Способи захисту сімейних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 18 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої, другої, статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 XII (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Правові норми ст. 179 СК України передбачають, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім?я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28 вересня 2022 року по справі №686/18140/21, дійшов такого висновку: «припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача».
Отже, відповідно до положень СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини.
З урахуванням предмету позову, однією з обставин, що підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків діти проживали у період стягнення аліментів, зокрема з одержувачем чи їх платником.
Доказом, яким підтверджується проживання малолітніх дітей з батьком є судовий наказ Солом'янського районного суду м. Києва від 25.01.2022, з якого чітко вбачається, що з 24.12.2021 починається стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак 26.02.2022 ОСОБА_2 був призваний за мобілізацією та перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_4 , а малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали з матір'ю - ОСОБА_1 , що підтверджується скриншотами довідок переселенця від 20.04.2022 №6812-7500123064, №6812-7500123065, №6812-7500123066 та актом обстеження умов проживання від 28.06.2022.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: проживання дітей з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягується аліменти, є тією істотною обставино, яка в розумінні СК України може бути підставою для звільнення від сплати аліментів платника аліментів.
Таким чином, оскільки малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у період стягнення аліментів проживали разом з матір'ю і знаходились на її утриманні, що є обставиною, яка має істотне значення, тому стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утриманні якого діти у вказаний період часу не перебували, призвели до негативних фінансових наслідків для позивача, що відповідно порушувало права дітей і є недоцільним та таким, що не відповідає меті стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи
Враховуючи наведене, наявні правові підстави про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на користь Позивача - ОСОБА_1 аліментів отриманих на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , без достатньої правової підстави у розмірі 47 357,15 грн.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,інші судовівитрати,пов'язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача
Отже, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір.
Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 12, 15, 16, 18, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 76-78, 81-82, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 47 357,15 грн (сорок сім тисяч триста п'ятдесят сім гривень 15 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Козленко