СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3956/24
пр. № 2/759/2428/24
12 червня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., представника позивача - адвоката Терещенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач 26.02.2024 року звернувся до суду з вищезгаданим позовом в якому просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що на підставі ордеру, виданого 21.04.1982 Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів в м. Києві, ОСОБА_4 , в якому вказано склад сім'ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (дружина) та ОСОБА_6 (донька), у ОСОБА_1 виникло право на вселення та проживання в квартирі АДРЕСА_2 .
Родинні відносини з батьками підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , а зміна прізвища у шлюбі свідоцтвом про укладення шлюбу.
До серпня 2019 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , Відповідач-2) - донька ОСОБА_2 , яка ОСОБА_1 доводиться рідню племінницею.
Орієнтовно з початку серпня 2019 року племінниця - ОСОБА_8 переїхала на постійне місце проживання до батька ОСОБА_9 і починаючи з серпня 2019 року й до сьогодні, постійно проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_3 .
До лютого 2020 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 продовжувала проживати ОСОБА_2 , рідна сестра ОСОБА_1 .
В подальшому, ОСОБА_2 (Відповідач-1) виїхала з квартири за адресою: АДРЕСА_1 і до сьогодні не повернулась.
Вищевказані обставини підтверджені Актом про не проживання осіб за місцем реєстрації - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 , складеним за участі сусідів мешканців квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
Таким чином, зважаючи, що протягом шести місяців відповідачі відсутні у згаданому житловому приміщенні, посилаючись на норми 71, 72 ЖК України позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024 року обрано головуючого суддю Ключника А.С. (а.с. 28).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 31).
Відповідачами відзиву на позовну заяву до суду не подано.
У підготовчому судовому засіданні відповідачем ОСОБА_3 позовні вимоги усно визнано.
Ухвало Святошинського районного суду м. Києва від 14.05.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 66).
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Терещенко О.М. позов підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, разом з тим від відповідача ОСОБА_3 11.06.2024 року до суду надійшла заява про можливість розгляду справи без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач є особою, що має право зайняття житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером, виданого 21.04.1982 Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів в м. Києві (а.с. 10).
Відповідачі з 2019 - 2020 року у згаданому приміщенні не проживають, оскільки виїхали зі згаданого помешкання і до сьогодні не повернулись.
Дані обставини підтверджуються Актом про не проживання осіб за місцем реєстрації - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і ОСОБА_2 , складеним за участі сусідів мешканців квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 19).
Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Процесуальний закон покладає обов'язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Зокрема така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 592/5041/21.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснив, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Тимчасова відсутність особи може бути безперервною, але не повинна перевищувати 6 - ти місяців. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до житлового приміщення перериває строк тимчасової відсутності. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила 6 - ти місяців.
Виходячи з наведеного, наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням (квартирою) у будинках державного і громадського житлового фонду, у разі їх відсутності у жилому приміщенні без поважних причин понад шість місяців.
Судом встановлено, що відповідачі більше шести місяців відсутні у житловому приміщенні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , особистих речей в ньому не зберігають, ним не цікавляться, залишили його добровільно, перешкод у його користуванні їм не чинилось.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача щодо наявності підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а тому приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Ключник А.С.