СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4064/24
ун. № 759/11836/24
11 червня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023110000001056 від 12.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно,-
10.06.2024 до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023110000001056 від 12.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023110000001056 від 12.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадяни України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи організаторські здібності, лідерські якості та відповідний авторитет серед криміногенного елементу, діючи умисно, з корисних мотивів, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше початку грудня 2023 року, вирішили зайнятися незаконною діяльністю пов'язаною з систематичним заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з використанням електронно-обчислювальної техніки .
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на досягнення злочинного результату у вигляді отримання прибутку за незаконну діяльність пов'язану із заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з використанням електронно-обчислювальної техніки, ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 вирішили створити та очолити злочинну організацію діяльність якої полягатиме в систематичному вчиненні ряду тяжких злочинів - шахрайств, з використанням електронно-обчислювальної техніки та розробили план злочинної діяльності із розподілом ролей та функцій кожного її учасника, спрямованих на досягнення злочинного результату у вигляді отримання прибутку.
До вказаної злочинної організації вирішили залучити наближених до них осіб, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Останні бажаючи систематично отримувати грошові кошти за незаконну діяльність пов'язану із незаконним заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з використанням електронно-обчислювальної техніки, погодились на вказану пропозицію та вступили до злочинної організації.
Незаконна діяльність полягає в створенні та організації діяльності на території Київської області, а також інших регіонах України, так званих офісів « Call-центрів », працівники яких, з використанням офіційних міжнародних криптовалютних бірж таких як « Bybit », « KuCoin » та інших, під приводом отримання заробітку за тестування мережі криптовалют «EOS», «WAX» («WAXP»), шляхом введення в оману осіб, схиляють їх до проведення певного алгоритму операцій з переказу придбаної криптовалюти на заздалегідь створені останніми криптовалютні гаманці.
У подальшому до вказаної злочинної організації вступили ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , які виконували як управлінські функції щодо роботи вказаних «Call-центрів», так і пошуку потенційних потерпілих через інформаційну мережу Інтернет.
В ході досудового розслідування достовірно встановлені факти вказаної діяльності зазначеної групи осіб, а саме вчинення шахрайських дій відносно громадян Республіки Молдова.
Так, в період часу з 12.02.2024 по 23.02.2024 учасник вказаної злочинної організації ОСОБА_18 , після надання потерпілому ОСОБА_25 недостовірної інформації з приводу проведення останнім тестування мереж криптовалют, ввівши останнього в оману та схиливши до співпраці заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_25 на суму 1500 доларів США, чим завдав матеріальну шкоду на суму 56957 гривень, згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 23.02.2024.
Крім цього, в період часу з 04.04.2024 по 08.04.2024, інший учасник вказаної злочинної організації ОСОБА_20 , в аналогічний спосіб, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_26 на суму 713 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 08.04.2024 становить 27695 гривень 56 копійок.
Також, в період часу з 03.04.2024 по 15.04.2024 учасник вказаної злочинної організації, ОСОБА_19 , шляхом введення в оману потерпілої ОСОБА_27 щодо тестування мереж криптовалют та отримавши доступ до електронного гаманця потерпілої, без її згоди, здійснив купівлю та переказ криптовалюти на загальну суму 617 доларів США на підконтрольний йому електронний гаманець, спричинивши потерпілій ОСОБА_27 матеріальну шкоду на вказану суму, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 15.04.2024 становить 24309 гривень 18 копійок.
Отримані у заначений спосіб грошові кошти учасниками злочинної організації перераховувались на підконтрольні електронні гаманці та у подальшому використовувались для особистого збагачення.
Дана інформація підтверджується допитами потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , допитами свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , оглядами акаунтів криптобірж потерпілих, оглядами акаунтів «Telegram» потерпілих та іншими матеріалами в їх сукупності.
30.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та постійно користується квартирою, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить ОСОБА_30 - цивільній дружині підозрюваного Кавтарадзе Звіада, у яких є спільні діти.
Вищенаведене свідчить про те, що користуючись на постійній основі вказаною квартирою, фактично будучи її власником, останній приховує від правоохоронних органів свої статки здобуті злочинним шляхом, які незаконно отримувалися від очолюваної останнім злочинної організації, діяльність якої полягає в систематичному вчиненні ряду тяжких злочинів - шахрайств.
31.05.2024 до Святошинського районного суду м. Києва скеровано клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
05.06.2024 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_31 постановлено ухвалу про усунення недоліків.
До клопотання додано копії матеріалів провадження якими усунуто недоліки.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Таким чином, в органу досудового розслідування є достатньо даних вважати, що перелічені вище речі та документи зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також кошти здобуті протиправним шляхом у зв'язку з вимагання та отримання неправомірної вигоди.
Разом з тим, вилучені предмети та інші речі містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У зв'язку вище викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані речі, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Незастосування такого заходу забезпечення як накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, псування, перетворення у зв'язку із чим буде неможливо досягти меті дієвості кримінального провадження, установлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, та доведення вини в суді.
Незастосування такого заходу забезпечення як накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, псування, перетворення у зв'язку із чим буде неможливо досягти меті дієвості кримінального провадження, установлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, та доведення вини в суді.
Беручи до уваги те, що вилучені вищевказані речі, відповідно до ст. 98 КПК України, являються речовими доказами, з метою забезпечення збереження речових доказів, та щодо них у подальшому існує об'єктивна необхідність призначення та проведення відповідних судових-товарознавчих та інших видів експертиз, виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В судовому засіданні прокурор, наполягав на задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, з наступних підстав.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурором у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна - є збереження речових доказів.
Однак, жодних об'єктивних даних, які б підтверджували, що вказане нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч. 2 ст. 255 КК України, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, з наданих матеріалів не вбачається.
Тому, зазначена прокурором в клопотанні підстава арешту квартири АДРЕСА_2 - з метою збереження речових доказів, є необґрунтованою та не підтвердженою відповідними доказами.
За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023110000001056 від 12.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1