Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6660/24
04 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської оружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024105070000501 від 30.05.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України,
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні ВД Подільського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024105070000501 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 травня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 29.05.2024 року приблизно о 21:40 год., на вул. Сирецька, 124, у м. Києві, було зупинено працівниками патрульної поліції транспортний засіб - мотоцикл марки «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів водія, було встановлено, що документи на мотоцикл відсутні. Під час огляду мотоциклу було виявлено номер кузова НОМЕР_2 , який перебуває у розшуку Інтерполу.
Під час огляду мотоциклу працівниками поліції «SUZUKI», моделі «SFV 650», та перевірці по БД «НАІС» встановлено, що держаний номерний знак НОМЕР_1 не зареєстрований за вище зазначеним транспортним засобом.
Під час огляду місця події від 29.05.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено огляд транспортного засобу - мотоцикл марки «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 , було встановлено, що на рамі мотоциклу, а саме на лівій стороні рами біля кріплення вилки наявна лише одна дублююча наклейка чорного кольору з VIN № НОМЕР_2 .
У зв'язку з чим виникли підозри щодо підробки або заміни індифікаційного номера заміни рами кузова або заміну без дозволу відповідних органів з індифікаційним номером транспортного засобу.
Під час допиту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що він придбав у невідомих йому осіб мотоцикл «SUZUKI», моделі «SFV 650», із технічним паспортом № НОМЕР_3 , який офіційно у державних органах ніде не зареєстрований.
Користувачем транспортного засобу, а саме мотоциклу «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 , з VIN - кодом рами № НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 .
В ході досудового розслідування виникла необхідність в проведенні судової трасологічної експертизи по вилученому мотоциклу «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 для встановлення першочергового номеру кузова автомобіля та передачі авто справжнім власникам.
Законодавцем визначено перелік ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт. Так, у випадку з «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 , з VIN - кодом рами № НОМЕР_2 , який є предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Про те, що мотоцикл є предметом вчинення злочину вказує те, що на нього відсутнє свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та наклейка із номером кузова має візуальні ознаками підробки. Тобто наявні підстави вважати, що вчинено кримінальне правопорушення передбачене ст. 290 КК України, а предметом вчинення кримінального правопорушення є мотоцикл «SUZUKI», моделі «SFV 650», із д.н.з. НОМЕР_1 .
Також, наявні підстави вважати, що мотоцикл «SUZUKI», моделі «SFV 650», із д.н.з. НОМЕР_1 є доказом вчинення кримінального правопорушення, а саме за допомогою проведення експертиз по мотоциклу можливо буде встановити ряд обставин, які мають важливе значення для проведення об'єктивного досудового розслідування, а саме встановити первинний номер кузова, що буде сприяти встановленню справжнього власника мотоциклу та повернення мотоциклу в його власність.
Орган досудового розслідування вважає за доцільне про накладення арешту на вилучений предмет, який в подальшому буде визнаний речовим доказом, а саме: мотоцикл «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки у разі повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній буде перешкоджати кримінальному провадженню, а саме зможе приховати даний мотоцикл чи знищити його, що в подальшому унеможливить проведення судово-трасологічних експертиз.
Вказаний матеріальний об'єкт має важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з цим відповідно до ст. 98 КПК України є речовими доказами та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України.
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у судове засіданні не не з'явився, написав заяву про розгляд без його участі, просив його задовольнити.
Володілець майна ОСОБА_4 про день, час та місце розгляду клопотання повдомлений належним чином, приини неявки суду не повідомив, його неявка не є перешкодою для розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З доданих до клопотання документів вбачається те, що майно на, яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги те, що метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу та недопущення подальшої зміни його цілісності з метою проведення судових експертиз, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Подільської оружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024105070000501 від 30.05.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на транспортний засіб мотоцикл марки «SUZUKI», моделі «SFV 650», синього та білого кольорів із д.н.з. НОМЕР_1 , з VIN - кодом рами № НОМЕР_2 , 2015 року випуску та технічного паспорту № НОМЕР_3 , із встановленням заборони користування та розпорядження (відчуження).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_5