печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10717/24-ц
пр. № 2-5415/24
"09" травня 2024 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» - Колосара Максима Євгеновича про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» (далі - відповідач, ТОВ «Український аграрний портал») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2024 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 09.05.2024 року.
06.05.2024 року представник відповідача ТОВ «Український аграрний портал» звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, мотивуючи його тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір є корпоративним та пов'язаний з діяльністю товариства та управління ним. Вказує, що між сторонами виникли відносини, що не регулюються трудовим законодавством, оскільки повноваження виконавчого органу товариства - директора ОСОБА_1 припинено відповідно до норм статті 99 ЦК України, що не може розглядатись в площині трудового права.
В підготовче засідання позивач та представник відповідача не з'явились; про день, час, місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи, клопотання представника відповідача, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, заслухавши представника позивача, суд приходить до наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Судом встановлено, наказом ТОВ «Український аграрний портал» від 14.09.2023 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «Український аграрний портал» з 15.09.2023 року з окладом відповідно до штатного розпису. Підставою для видачі наказу від 14.09.2023 року був протокол загальних Зборів Учасників ТОВ «Український аграрний портал» від 13.09.2023 року № 13/23.
Згідно даних порталу електронних послуг Пенсійного фонду України позивачу стало відомо, що рішенням Загальних зборів ТОВ «Український аграрний портал», оформлених протоколом № 14/23 від 21.12.2023 року, ОСОБА_1 звільнено з посади директора товариства з 21.12.2023 року на підставі п. 1 ст. 36 КЗПП України.
Враховуючи, що позивач не була присутня на Загальних Зборах вказаного товариства, жодних повідомлень чи іншої інформації щодо їх проведення не отримувала, не писала заяву про її звільнення на підставі п. 1 ст. 36 КЗПП України та так само до позивача не надходили будь-які рішення Загальних Зборів вказаного товариства, позивач посилаючись на незаконність звільнення з посади звернулась до суду з вказаним позовом.
Так, порядок створення та діяльності господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, урегульовано Цивільним кодексом, Господарським кодексом, Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Відповідно до частини третьої статті 81 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини першої статті 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
За змістом частини першої статті 167 ГК України, корпоративні права визначаються як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи у управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», до компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
Відповідно до частин 3-5 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Частиною першою статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У частині 3 статті 99 ЦК України передбачено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України, до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
Корпоративні права учасників товариства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
В постанові від 14.06.2023 по справі № 448/362/22 (пункт 27) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об?єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов?язані з управлінням товариством (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).
Таким чином, зважаючи на наведене, природу правовідносин сторін, а саме, оскарження позивачем законності рішення вищого органу управління товариства, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо необхідності закриття провадження у справі, оскільки спір є корпоративним і відноситься до юрисдикції господарських судів.
Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц та
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки після відкриття провадження у цій справі судом встановлено, що спір у даній справі виник з корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд вважає за необхідне закрити провадження у цивільній справі.
Також, з огляду на приписи ст. 256 ЦПК України, суд вважає за необхідне повідомити позивача про можливість звернення до суду в порядку, визначеному ГПК України, з метою вирішенням спору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 256, 260, 261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» - Колосара Максима Євгеновича про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 757/10717/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український аграрний портал» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 09.05.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький