печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14298/24-ц
пр. 2-5740/24
29 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Козлова Р.Ю.,
при секретарі - Іваненку С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким: розірвати між нею та відповідачем шлюб, зареєстрований 12 вересня 2017 року у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2763.
У судове засідання позивачка не з'явилася, в матеріалах справи наявна заява позивачки про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, направив суду заяву про визнання позову та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 12 вересня 2017 року у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
У шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач, вони як подружжя тривалий час не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За ч. 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями ст. 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема ст.ст. 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки та втратили один до одного почуття поваги і любові.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім'ї.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає відшкодуванню на користь позивача, з яких: 605 грн. 60 коп. - стягненню з відповідача та 605 грн. 60 коп. - поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110,112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12 вересня 2017 року за актовим записом № 2763, у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів Цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. сплачених за квитанцією № 5340-0536-2018-8518 від 02 лютого 2024 року.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605 грн. 60 коп. судового збору, сплачених за квитанцією № 9205-4261-2586-4267 від 29 березня 2024 року.
Повне рішення суду складено 29 квітня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя