печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52768/23-к
27 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, -
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2019 у справі №757/22817/19-к, в кримінальному провадженні № 12018000000000315. В обґрунтування доводів клопотання власник майна зазначила, що арешт накладено безпідставно та необґрунтовано та відповідно майно підлягає поверненню.
В судове засідання адвокат не з'явився, про дату, час та місце розляду клопотання повідмолений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з'явився подав письмові заперечення на клопотання, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення власника майна та її адвоката, заперечення прокурора, приходжу до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідувалось кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000315 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 313 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2019 у справі №757/22817/19-к накладено арешт на банківський рахунок та кошти, які розміщені на ньому, який відкритий в АТ КБ «Приват Банк», а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , рахунок: НОМЕР_2 , та інші рахунки, які використовуються вказаним громадянином.
Згідно положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, надходить до висновку, що в клопотанні та доданих до нього матеріалах не було доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба та, що арешт накладено необґрунтовано.
Доводи, викладені в клопотанні про скасування арешту не містять, і слідчим суддею при його розгляді, не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1