"11" червня 2024 р.
м. Київ
справа № 755/9910/24
провадження № 2-о/755423/24
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно п. 1, ч. 2, 5 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. У випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа.
Відповідно до частини першої статті 299 Цивільного процесуального кодексу України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених Міністерством охорони здоров'я України від 26.05.1999 року, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: Призначеному опікуну або піклувальнику видається посвідчення установленого зразка (додаток 3).
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України)
Проаналізувавши зміст поданої заяви та долучені до заяви матеріали, судом встановлено відсутність доказів звернення заявника до Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою щодо доцільності визнання ОСОБА_2 недієздатною особою та про доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання останнього недієздатною особою.
Крім того, на виконання вищенаведених положень частини першої статті 299 ЦПК України, заявником не залучено до участі у розгляді справи в якості заінтересованої особи особу, щодо якої підлягає розгляду питання про визнання недієздатним, та Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
При цьому заявником у якості заінтересованої особи залучено до участі у розгляді справи Київську міську державну адміністрацію, однак зміст заяви не містить підстав залучення даного органу до участі у розгляді даної категорії справи, не зазначено, на які права, обов'язки та законні інтереси Київської міської державної адміністрації впливає рішення суду, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Крім того, матеріали заяви не містять доказів на підтвердження достатніх даних про психічний розлад здоров'я ОСОБА_2 , зокрема, довідок про знаходження особи на обліку у лікаря-психіатра в Київській міській психоневрологічній лікарні № 2 (м. Київ, вул. Миропільська, 8), проходження лікування задля встановлення діагнозу психічних розладів/відновлення психічного здоров'я особи, що є обов'язковою умовою підстав призначення психіатричної експертизи.
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено відсутність вжиття заявником всіх процесуальних заходів, що передують зверненню до суду із заявою про визнання особи недієздатним, - що є підставою для повернення заяви заявнику відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями185, 258-261, 296, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - повернути заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган