Номер провадження 2-а/754/85/24
Справа №754/3784/24
Іменем України
12 червня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в особі головуючого-судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23.10.2024 інспектором УПП у місті Києві ДПП винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАТ № 8001602 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 3400,00грн. Оскаржувана постанова не відповідає дійсним обставинам справи вимогам Закону, яким регулюються правила дорожнього руху, є немотивованою, необґрунтованою. Відповідачем неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Відповідач посилається на обставини, які є недоведеними. Згідно фабули постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАТ № 8001602 від 23.10.2024 позивача притягненуто до адміністративної відповідальності за відсутність посвідчення водія на момент зупинки, («водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії). Таким чином, дії позивача за ч. 2 ст. 126 КУпАП інспектором УПП у місті Києві ДПП кваліфіковано не вірно, оскільки вказане адміністративне правопорушення охоплюється тільки ч. 1 ст. 126 КУпАП. Отже, законні підстави для притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відсутні, тому подія та склад адміністративного правопорушення в даному конкретному випадку відсутні, а отже, постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 15.04.2024 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
06.05.2024 на адресу Деснянського районного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, сторона відповідача вказує, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Інспектором Касіренко Б.М. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права. Оскільки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримував посвідчення водія, а тому правова кваліфікація за ч. 2 ст. 126 КУпАП абсолютно вірна.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що 23.10.2023 о 22 годині 37 хвилин винесено постанову серії ЕАТ № 8001602 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, якою притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до постанови серії ЕАТ № 8001602 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 23.10.2023 о 22 годині 34 хвилин у м. Києві по просп. Червоної Калини, 22, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Kia Optima д.н.з. НОМЕР_1 та не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України - керування транспортним засобом, яка не має права керування таким транспортним засобом та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст. 251 КУпАП.
Так, за приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Сторона позивача вказує на невірну кваліфікацію правопорушення, оскільки дії позивача охоплюються ч. 1 ст. 126 КУпАП, проте постанова винесена в порядку ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Положення ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Зміст ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Представником відповідача до відзиву додано витяг з бази ІПНП: АРМОР, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував посвідчення водія.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії позивача підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 126 КУпАП, як і вказано у спірній постанові.
Посилання сторони позивача на помилковість в частині зазначення суті адміністративного правопорушення суд приймає критично, вважаючи надмірним формалізмом та вважає спробою сторони позивача уникнути від адміністративної відповідальності.
Стороною відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду із позовом. Проте, відповідно до ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 15.04.2024 позивачу поновлено процесуальний строк на звернення до суду із позовом.
Крім того, стороною відповідача надано суду копію постанову серії ЕАТ № 8001602, яка є предметом оскарження, в якій міститься підпис позивача про отримання ним спірної постанову в день її винесення - 23.10.2023. В той час, як представник позивача у заяві про поновлення строку на звернення до суду вказав про обізнаність порушення прав позивача лише 04.02.2024.
Поведінка сторони позивача щодо замовчення та викривлення вказаної обставини свідчить про недобросовісну поведінку, а також такою, що спрямована на уникнення позивача від адміністративної відповідальності.
Отже, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування постанови, яка складена за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Отже, суд вважає, що позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні ним правопорушення згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 126, 251, 293 КУпАП, ст. ст. 9, 19, 77, 78, 242-246, 250, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 12 червня 2024 року.
Суддя В.О. Сенюта