ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5950/24
провадження № 2/753/4998/24
11 червня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
21 березня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ПУЕЦ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 24 239,81 грн.
На обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що позивач здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 , власником квартири АДРЕСА_1 у якому є відповідач. Позивачем постійно надавались житлово-комунальні послуги за вказаною адресою, однак відповідач не сплачував кошти за спожиті послуги за період з 22 грудня 2021 року по 4 березня 2024 року, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від добровільної сплати боргу, просив задовольнити позов та стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату судового збору.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачу направлялася ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18.
Отже, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що ТОВ «ПУЕЦ» з 1 липня 2020 року надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач є обслуговуючою організацією вказаного будинку, здійснює його утримання, обслуговування та експлуатацію.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
За приписом статті 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Згідно пункту 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не належним чином виконує свої зобов'язання перед позивачем з оплати спожитих житлово-комунальних послуг, в результаті чого за період з 22 грудня 2021 року по 4 березня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 24 239,81 грн.
Відповіді до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Оскільки відповідач не виконує свій обов'язок по оплаті спожитих житлово-комунальних послуг, то суд приходить до висновку про стягнення з неї на користь позивача суми заборгованості у розмірі 24 239,81 грн.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 66-67, 162, 175, 179 Житлового кодексу України, статтями 3, 11, 13, 15, 16, 322, 509, 525 - 527, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (код ЄДРПОУ 36844047, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф. 1004) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 24 239,81 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Гусак