Єдиний унікальний номер №943/1040/24
Провадження №3/943/523/2024
10 червня 2024 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, проживає в АДРЕСА_1
за ст. 130 ч.3 КУпАП -
встановив :
З протоколу серії ААД № 798419 від 28.04.2024 року, вбачається, що 28.04.2024 року о 13.41 год в с. Задвір'я Золочівського району Львівської області, водій ОСОБА_2 керував мопедом марки Хонда ДІО без номерного знаку, з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, тремтіння пальців рук), чим порушив п. 2.5 ПДР України. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, відмовився під відеозапис.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання.
Зважаючи на сповіщення водія про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_2 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю, що слід вирішити справу у відсутності останнього та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч.2 ст. 130 КУпАП передбачено покарання за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.3 ст. 130 КУпАП передбачено покарання за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До матеріалів справи працівниками поліції додано дві копії постанови судді Буського районного суду від 26 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 та ст. 122-2 КУпАП (справа № 943/835/23).
Однак жодних доказів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.2 КУпАП поліцейським не додано та судом не здобуто.
Так, згідно постанови судді Буського районного суду від 26.05.2023 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 та ст. 122-2 КУпАП.
Крім того, згідно постанови судді Буського районного суду від 06.07.2023 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ст. 126 ч.5 та ст. 130 ч.1 КУпАП. В силу вимог ст. 36 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції за більш серйозне порушення, в даному випадку за ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі за ч.5 ст. 126 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
В даній справі дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, однак доказів вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, як особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню, не подано.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, та унеможливлює застосування до нього санкції даної статті закону.
Однак, зазначене не перешкоджає притягненню останнього до відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Враховуючи вищевикладене, дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч. 3 на ч. 2 ст. 130 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_2 не погіршує його становище, не порушує його права та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих протоколом.
Отже дії ОСОБА_2 кваліфікую як за повторне протягом року вчинення водієм адмінпорушення, що передбачене ст. 130 ч.2 КУпАП.
Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Приходжу до висновку, що ОСОБА_2 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння, повторно протягом року, відмовився, що підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ААД№ 798419 від 28.04.2024 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення;
- відеозаписом події, який міститься на компакт-диску, на якому чітко зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі;
- направленням в Буську ЦРЛ для проходження огляду на стан сп'яніння;
- довідкою т.в.о. інспектора САП Золочівського РВП від 29.04.2024 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП;
- копією постанови Буського районного суду від 26.05.2023 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП будь-який відеозапис ( до того ж зафіксований не в автоматичному режимі) на якому є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_2 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повторно протягом року.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, яке в даному випадку є безальтернативним.
Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283 КУпАП, суддя -
постановив :
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч.2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП та оштрафувати на 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Б. М. Журибіда