ЄУН: 336/6685/23
Провадження №: 2/336/296/2024
03 червня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю: секретаря судового засідання Журавель Д.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком. Пенсія відповідачу була призначена 30.03.2018 року відповідно до норм ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з урахуванням набутого загального страхового стажу 45 років 3 місяці 7 днів. Як вказав позивач, 11.05.2022 р. відповідач звернувся до фонду з заявою та відповідними документами щодо розгляду питання для призначення частини пенсії за стаж, набутий в Естонській республіці. Після розгляду цієї заяви пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії, з 01.06.2022 року розмір пенсії визначений тільки за стаж в Україні, який складає 37 років 3 місяці 25 днів. Після проведення у відповідність нормам закону утворилась переплата пенсії в сумі 42827 грн. 03 коп. У відповідності до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу 23.11.2022 року було направлено листа щодо погашення суми переплати пенсії в добровільному порядку, проте лист залишено без задоволення.
Посилаючись на приписи ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на положення п. 2 ч. 2 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, позивач вказав, що переплата пенсії - це сума пенсії, виплачена з різних причин понад розмір, а отримана відповідачем пенсія понад розмір, визначений законодавством, фактично є завданням майнової шкоди державному бюджету і це призводить до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України. Оскільки гроші за змістом ст. 177 ЦК України є об'єктами цивільних прав, тому застосовується трирічний строк позовної давності, передбачений статтею 257 ЦК України, а позивач у позові просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму надмірно виплаченої пенсії у розмірі 42827, 03 грн.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду на 04.09.2023 року (а. с. 53).
Правом надання відзиву відповідач не скористався.
04.09.2023 судове засідання відкладено на 16.11.2023 у зв'язку з неявкою сторін (а. с. 59).
16.11.2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з позовною заявою (а. с. 61).
Наступне судове засідання призначено на 25.01.2024 року.
25.01.2024 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач заперечував проти позову, проте не мав заперечень проти викладених у позові фактичних обставин.
В судовому засіданні оголошено перерву до 23.04.2024 року задля надання представником позивача якісної копїі розрахунку, що міститься на а.с. 48.
23.04.2024 судове засідання не відбулося через перебування судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні, та відкладено на 03.06.2024.
03.06.2024 в судовому засіданні представник позивача надав копію розрахунку. Відповідач не з'явився.
Суд, врахувавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком. З 30.03.2018 року ОСОБА_2 отримував пенсію відповідно до норм ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи із загального страхового стажу 45 років 3 місяці 7 днів. З наданих позивачем доказів, а саме, з індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_2 вбачається, що йому виплачувалася пенсія у наступних розмірах у періоди:
-з 30.03.2018 року до 01.04.2020 року - у розмірі 2584, 71 грн. кожного місяця;
-з 01.04.2020 року до 01.03.2021 року - у розмірі 2734, 84 грн. кожного місяця;
-з 01.03.2021 року до 01.03.2022 року - у розмірі 2758, 56 грн. кожного місяця;.
-з 01.03.2022 року до 01.07.2022 року - у розмірі 3128, 49 грн. кожного місяця
Всього за цей період часу ОСОБА_2 було виплачено 136 687, 00 грн. (а. с. 33-35).
З матеріалів справи видно, що 11.05.2022 р. ОСОБА_2 звернувся до Начальника відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою та відповідними документами щодо направлення документів для розгляду питання про призначення йому пенсії за стаж, набутий на території Естонії за періоди з 28.12.1981 р. по 23.08.1989 р.; з 01.09.1989 р. по 16.07.1990 р.; з 16.07.1990 р. по 10.09.1990 р.; з 10.09.1990 р. по 11.09.1991 р.; 11.09.1991 р. по 21.01.1992 р.; з 27.01.1992 р. по 12.05.1992 р. (а. с. 39).
Одночасно з подачею цієї заяви Василевський підписав передбачену законом заяву (форма UA/EE-203) про призначення пенсії за страховий (трудовий) стаж в Естонії, в якій зазначено відповідні періоди роботи на підприємствах м. Таллінн в Естонії, яку було завірено відповідальним працівником пенсійного фонду (а. с. 40).
В ході опрацювання цієї заяви ОСОБА_2 начальником відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відповідності до Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року було складено форму UA/EE-205 - довідку про підтвердження страхового (трудового) стажу ОСОБА_2 в Україні - 37 років 3 місяці 25 днів (а. с. 41).
В результаті розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_2 пенсійним фондом до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України на виконання Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року було направлено листа (з відповідними додатками - формами UA/EE-203 та UA/EE-205) щодо призначення частини пенсії за стаж, набутий в Естонській республіці - 7 років 11 місяців 12 днів. Також в цьому листі зазначалося, що з 01.05.2022 року розмір пенсії визначений тільки за стаж роботи в Україні - 37 років 3 місяці 25 днів (а. с. 36).
Тобто, було прийнято рішення не зараховувати до загального страхового стажу, відповідно до якого нараховуються пенсійні виплати в Україні, стаж набутий ОСОБА_2 в Естонській Республіці, оскільки він має право на отримання пенсії від Естонської Республіки за трудовий стаж 7 років 11 місяців 12 днів, а тому у довідці про підтвердження страхового (трудового) стажу в Україні вказано тривалість такого стажу 37 років 3 місяці 25 днів (а. с. 41).
З вищенаведеного індивідуального перерахунку видно, що пенсійним фондом зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_2 у бік зменшення щомісячних пенсійних виплат, виходячи з меншого загального страхового стажу, а саме, зі стажу 37 років 3 місяці 25 днів:
?з 30.03.2018 року до 01.04.2020 року - у розмірі 1379, 40 грн. кожного місяця;
?з 01.04.2020 року до 01.03.2021 року - у розмірі 1461, 78 грн. кожного місяця;
?з 01.03.2021 року до 01.03.2022 року - у розмірі 2107, 25 грн. кожного місяця;
?з 01.03.2022 року до 01.07.2022 року - у розмірі 2402, 26 грн. кожного місяця, тобто, загальний розмір пенсії до виплати мав складати 96 262, 23 грн. (а. с. 33-35).
З цього ж перерахунку видно, що переплата пенсії ОСОБА_2 складає 40 424,77 грн. Загальна переплата (з урахуванням червня 2022 року) складає 42 827,03 (а. с. 35).
Подання ОСОБА_2 передбаченої законом заяви (форма UA/EE-203) про призначення пенсії за страховий (трудовий) стаж в Естонії для подальшого направлення документів для розгляду питання про призначення йому пенсії за стаж, набутий на території Естонії за вказані ним періоди часу, а також подальше оформлення документів відповідальними працівниками Пенсійного фонду України узгоджується з положеннями Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року (далі по тексту - Угода).
Так, стаття 5 Угоди від 05.10.2010 року має назву «Запобігання виплатам одночасної допомоги, пенсії, відшкодування і застосування законодавства, що поширюється на особу».
Зокрема, частиною 1 статті 5 визначено, якщо цією Угодою не передбачено інше, то за один і той самий період страхового стажу не надається і не зберігається право на отримання особою декількох однотипних пенсій, відшкодування, допомоги.
У частині 2 статті 5 зазначено, якщо цією Угодою не передбачено інше, то на особу, яка здійснює трудову діяльність на території однієї Сторони, поширюється законодавство тієї Сторони, де здійснюється трудова діяльність, незалежно від того, на території якої Сторони особа проживає.
Положеннями статті 6 Угоди визначено підстави та порядок виплати пенсій працівникам.
Частиною 1 статті 6 Угоди передбачено, якщо право на пенсію виникає на підставі законодавства однієї Сторони без урахування страхового стажу, набутого на підставі законодавства іншої Сторони, то відповідна Сторона призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на підставі свого законодавства, незалежно від проживання на території однієї із Сторін.
Згідно частини 2 статті 6 Угоди якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий
стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше.
У частині 8 статті 6 Угоди вказано, що при призначенні пенсії компетентні установи кожної із Сторін обчислюють страховий стаж та доходи тільки відповідно до свого національного законодавства.
Виходячи з того, що ОСОБА_2 має намір отримувати частину пенсії не за законодавством України, а за законодавством Естонської Республіки (за трудовий стаж 7 років 11 місяців 12 днів, набутий під час трудової діяльності в м. Таллінні в Естонії), то до загального страхового (трудового стажу) для нарахування пенсії ОСОБА_2 в Україні має входити лише період його роботи на підприємствах України, тобто, такий стаж становить 37 років 3 місяці 25 днів, що відповідає чинному законодавству - положенням Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року.
З матеріалів справи видно, що у відповідності до положень статті 5 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року позивачем зроблено перерахунок пенсії, оскільки пенсія у такому випадку має нараховуватися не за загальний трудовий стаж, а лише за стаж роботи в Україні - 37 років 3 місяці 25 днів. Тому у позовній заяві вказано, що розмір щомісячної пенсії зменшився і виникла переплата пенсії за період 30.03.2018 року по 31.05.2022 року.
Відповідно до п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, є органом державної виконавчої влади і уповноважений державою на реалізацію державної політики в сфері забезпечення збору страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення (далі по тексту - Порядок), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 року № 6-4.
Позивач посилався на ч. 2 п. 2 Порядку згідно якого переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
З матеріалів справи видно, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 23.11.2022 року направило на адресу ОСОБА_2 лист (№ 0800-0504-8/47942) з пропозицією повернути в добровільному порядку суму надмірно виплаченої пенсії за період з 30.03.2018 р. по 31.05.2022 р. у розмірі 42827, 03 грн. в зв'язку з перерахунком пенсії, зазначивши у листі, що переплату можливо перерахувати за декілька разів (а. с. 38)
Оскільки ОСОБА_2 не повернув у добровільному порядку суму пенсії, виплаченої надміру, то Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, діючи у відповідності до вимог статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернулось до суду з даним позовом.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на ст. 1166 ЦК України та вказує, що заборгованість перед Пенсійним фондом України є заборгованістю перед державою. Таким чином, безпідставно набута позивачем пенсія понад розмір, визначений законодавством, фактично є завданням майнової шкоди державному бюджету та призводить до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.
Тобто, позивач обґрунтовує свої вимоги на підставі статті 1166 ЦК України, якою передбачено: 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Виходячи з обставин справи суд дійшов висновку, що надмірно виплачена суму пенсії утворилася не в результаті зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, а в результаті застосування до правовідносин сторін іншого акту законодавства, а саме, Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року, відтак сума пенсії, надмір виплачена ОСОБА_2 є безпідставно набутим майном.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати від 8 червня у справі № 662/397/15-ц. суд, з'ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 8 червня у справі № 662/397/15-ц.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Частиною 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що ця норма застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже кошти в розмірі 42827, 03 грн. в силу вимог статті 1215 ЦК України не підлягають безумовному поверненню відповідачем, оскільки є пенсією відповідача, надані йому як засіб до існування і їх виплата проведена юридичною особою (Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, а утворення такої суми переплати є наслідком правової колізії в сфері взаємодії законодавства - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що за даних обставин позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області мають бути залишені без задоволення
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії відмовити.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України зазначаються такі відомості:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, знаходиться за адресою: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012, тел. 380612135291.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.06.2024.
Суддя Є.С. Боєв
03.06.24