12.06.2024 Справа № 331/718/23
Провадження № 2/331/742/2024
12 червня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Антоненко М.В.
за участі секретаря судового засідання: Байрамової Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,-
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - задоволено. Надано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвіл на виїзд малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України, а саме у період з 15.09.2022 року по 08.10.2030 року без дозволу (згоди) та супроводу батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дозволено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або її офіційному представникові, без дозволу (згоди) батька ОСОБА_2 , , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлювати документи для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України, а саме у період з 15.09.2022 року по 08.10.2030 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2023 року - задоволено. Поновлено ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2023 року. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/718/23 від 03.03.2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - скасоване. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено розгляд цієї справи у підготовче судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 13.02.2024 року 11 годині 15 хвилин.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2024 року призначено справу до судового розгляду на 10.05.2024 року на 09 год. 00 хв.
В судові засідання, що були призначені на 10.05.2024 року на 09 год. 00 хв. та 12.06.2024 року на 08 год. 30 хв. позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду .
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
За ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 43, 49 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Встановлені в судовому засіданні обставини справи, дають суду підстави дійти до висновку, що позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи на 10.05.2024 року на 09 год. 00 хв. та 12.06.2024 року на 08 год. 30 хв., однак до судових засідань не з'явилась.
Приймаючи до уваги, що позивач не з'являється в судові засідання, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача до судового засідання та не надання останньою до суду заяви про розгляд справи у її відсутність.
Крім того, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тому, у зв'язку з наведеним положенням п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
Керуючись ч. 5 ст. 223 , п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 200 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений 12 червня 2024 року.
Суддя: М.В. Антоненко