Справа № 309/2185/24
Провадження № 1-кс/309/449/24
11 червня 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 ,. прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024071050000243 від 22 квітня 2024 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 21 квітня 2024 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, зустрівся у АДРЕСА_2 із громадянином України, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким у зв'язку із введенням на території України «Воєнного стану» і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв'язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію", заборонено виїзд закордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску.
Під час даної особистої зустрічі, в АДРЕСА_1 біля магазину «24» 21.04.2024 приблизно о 16 годині, сприяючи незаконному переправленню через державний кордон України, ОСОБА_5 роз'яснив ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 що на транспортному засобі марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , який в якості таксі замовив ОСОБА_5 їх буде доправлено до с. Шаян Хустського району Закарпатської області, де в подальшому їх зустріне особа, яка проведе їх лісосмугою до Державного кордону України для їх подальшого перетину. Крім цього роз'яснив, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 про те, що до державного кордону України вони йти муть близько 20 хвилин де після перетину Державного кордону України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 необхідно знайти працівників поліції Румунії, а у разі їх відсутності у найближчому селі Республіки Румунія попросити мешканців викликати поліцію для отримання статусу біженців.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 наказав ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який надавав послуги таксі та не усвідомлював злочинних намірів ОСОБА_5 спрямованих на незаконне переправлення вказаних осіб через Державний кордон України, на автомобілі марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 відвезти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 в АДРЕСА_3 , а він рухатиметься за ними вслід на власному автомобілі марки «ВАЗ 21150» д.н.з. НОМЕР_2 .
Тоді, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , прибувши в АДРЕСА_3 з метою незаконного перетину Державного кордону України, та подальшого руху лісосмугою в бік Державного кордону України, керуючись порадами та вказівками, які їм надав ОСОБА_5 вийшли із автомобіля марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , де були затримані працівниками Державної прикордонної служби України, 21 квітня 2024 року приблизно о 17:00 годині.
Беручи до уваги вищевикладене, встановлена достатність доказів, для підозри громадянина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприянні вчиненню таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб.
23.04.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянину України, не судимого, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено достатні підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, які підтверджуються отриманими у встановленому КПК України порядку доказами, які наведені в матеріалах кримінального провадження.
У даному випадку щодо обґрунтованості підозри, слід звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої під «розумною» підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слід розуміти наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо вчинила злочин.
Згідно, статті 131 КПК України видів заходів забезпечення кримінального провадження віднесено запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою, з яких особисте зобов'язання є найбільш м'яким, а тримання під вартою найбільш суровим запобіжними заходами.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
На виконання вимог ст.178 КПК України, в якості обставини, що обов'язково враховуються судом при обранні запобіжного заходу, сторона обвинувачення вважає за необхідне зазначити:
- наявність вагомих доказів які підтверджують вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину) передбачених ч. 2 ст. 332 КК України, які наведенні в матеріалах кримінального провадження;
- злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачений ч. 2 ст. 332 КК України є умисним тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років;
- відсутність у підозрюваного постійного місця роботи чи навчання, що дає стороні обвинувачення вважати, що ОСОБА_5 продовжуватиме вчиняти інші умисні злочини у тому числі і корисливі спрямовані на протиправне збагачення;
- усвідомлюючи міру покарання, з метою його уникнення може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду.
Зазначені обставини прямо свідчать про наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КК України виправдовують необхідність обрання відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Враховуючи положення ст. 183 КПК України сторона обвинувачення вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, що зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечить належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Щодо практики застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою слід зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі Лабита проти Італії від 06 квітня 2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обґрунтовано лише показаннями свідків.
Крім цього, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро-Браво проти Італії від 14.03.1984 року: затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.
На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, як під час досудового розслідування так і судового розгляду, крім цього враховуючи, що ОСОБА_5 ніде не працює, не навчається та перебуваючи на волі може вчинити інший умисні злочини, а також приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор слідчий ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині. Просить врахувати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі до 8 років, відсутність у нього місця роботи. А отже такий може впливати на свідків та перешкоджати досудовому розслідуванню.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю підтримав слідчого.
Сторона захисту у судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання слідчого. Суду ствердила, що тяжкість злочину не є достатньою для взяття під варту. ОСОБА_5 працює по договору з Хустським лісгоспом. Він не ухилявся від слідства, з'являвся на виклики. Просить врахувати його позитивну характеристику, що такий має постійне місце проживання, брав участь в АТО. А тому просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у темну пору доби.
В судовому засіданні ОСОБА_5 просить не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.
Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст.223 ч.2 КК України за вище наведених обставин.
За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , не працюючий (твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_5 працює у Хустському лісгоспі нічим не підтверджене) , вдівець, раніше не судимий, проживає разом з сином та внуком.
Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (протокол ОМП від 21.04.2024, протоколи допиту свідків від 22.04.2024, протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками від 22.04.2024, протокол допиту підозрюваного від 23.04.2024, протокол проведення слідчого експерименту від 23.04.2024) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
В свою чергу, у судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
Суд враховує, наявність у ОСОБА_5 соціальних зв'язків та постійного місця проживання, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність судимостей, а також те, що з момент оголошення йому підозри 23.04.2024 року ОСОБА_5 добросовісно виконував покладені на нього КПК України обов'язків, та не вчиняв жодних дій, які б підпадали під ознаки ризиків, визначених ст. 177 КПК України, про що визнав слідчий у судовому засіданні.
За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризиків, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, тобто до 23 червня 2024 року включно, з покладанням на нього наступних обов'язків:
- не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово;
- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
- здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибути до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_5 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2024 року о 09:20 год.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1