11 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4598/23
Провадження № 22-ц/4820/1129/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
П'єнти І.В., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2024 року (суддя Козак О.В.) за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: комунальне підприємство «Хмельницька міська лікарня» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
У лютому 2023 року заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Хмельницької міської ради в якому зазначав, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницького області від 16.08.2022 року у справі №686/15954/22 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст..45 КК України, а кримінальне провадження №12022243000000858 закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
29 квітня 2022 року ОСОБА_1 , керуючи технічно справним вантажним фургоном «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 , починаючи рух заднім ходом, без ввімкнутого двигуна від будинку, що за адресою АДРЕСА_1 по проїзній частині виїзду з дворів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , в порушення вимог пп. 10.1., 10.9., Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), діючи недбало та необережно, не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, а саме перед початком свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, під час руху вантажного фургону «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 заднім ходом, створив небезпеку іншим учасникам руху, крім цього для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого здійснив наїзд задньою частиною вантажного фургону «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_2 , який рухався по проїзній частині виїзду з дворів будинку у попутному напрямку руху з вантажним фургоном «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 .
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми тазу з тілесними ушкодженнями у вигляді перелому верхньої гілки правої лобкової кістки та розриву уретри які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради, у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради з 29.04.2022 по 18.05.2022, що становить 18 ліжко-днів
Фінансування КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України та міського бюджету.
Згідно розрахунків наданих КП «Хмельницька міська лікарня» вартість лікування потерпілого за весь час перебування у стаціонарі становить - 188899,14 грн., з них за рахунок коштів Державного бюджету України - 188287,88 грн., за рахунок коштів бюджету Хмельницької міської територіальної громади - 611,26 грн.
Оскільки, внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, постраждав ОСОБА_3 , лікування якого здійснювалося за рахунок бюджетних коштів, то прокурор просив стягнути з відповідача України в дохід державного бюджету кошти в сумі 188287,88 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Хмельницької міської ради в дохід місцевого бюджету кошти в сумі 611,26 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 ; витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України в дохід державного бюджету кошти в сумі 188287,88 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 ..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Хмельницької міської ради в дохід місцевого бюджету кошти в сумі 611,26 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 ..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1888,99 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не розмежував, а прокуратурою не доведено витрати на лікування потерпілого від двобічної гіпостатичної пневмонії та травм спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди. На думку апелянта, лікування двобічної гіпостатичної пневмонії в період з 09.05.2022 року по 18.05.2022 року не пов'язане із витратами на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, а тому відповідач не зобов'язаний нести витрати медичного закладу на лікування пацієнта від двобічної пневмонії, яка в свою чергу і була причиною смерті ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька обласна прокуратура вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Прокурор зазначає, що розподіл витрат на лікування основного та супутнього діагнозів є недоречним, оскільки двобічна полісегментарна госпітальна пневмонія є ускладненням основного діагнозу, яке знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з основними травмами, спричиненими внаслідок ДТП з вини відповідача. Твердження відповідача щодо необхідності виокремлення препаратів та ліків на лікування виключно потерпілого є помилковими, та суперечить методиці розрахунку витрат на лікування потерпілого визначеній у «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання».
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.08.2022р. в справі № 686/15954/22, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження № 686/15954/22 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зазначеною ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 , 29.04.2022, близько 08 год. 05 хв., керуючи технічно справним вантажним фургоном «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 , починаючи рух заднім ходом, без ввімкнутого двигуна від будинку, що за адресою АДРЕСА_1 по проїзній частині виїзду з дворів будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , в порушення вимог пп. 10.1., 10.9., Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), діючи недбало та необережно, не передбачив можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, а саме перед початком свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, під час руху вантажного фургону «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 заднім ходом, створив небезпеку іншим учасникам руху, крім цього для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, в результаті чого здійснив наїзд задньою частиною вантажного фургону «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_2 , який рухався по проїзній частині виїзду з дворів будинку у попутному напрямку руху з вантажним фургоном «Mercedes-Benz Sprinter 412D» д.н.з. НОМЕР_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми тазу з тілесними ушкодженнями у вигляді перелому верхньої гілки правої лобкової кістки та розриву уретри які мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості та в прямому причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 10.1., 10.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., які знаходяться у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 .
Згідно листа КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради від 21.11.2022 № 01-07-1518 пацієнт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії з 29.04.2022 р. по 18.05.2022 р. Вартість лікування потерпілого: у квітні 2022р. склала 8643,89 грн., з яких за рахунок коштів Державного бюджету 8535,32 грн.?1 день = 8535,32 грн.; за рахунок коштів бюджету Хмельницької міської територіальної громади 108,57 грн.?1 день = 108,57 грн.; у травні 2022 р. склала 180255,25 грн., з яких за рахунок коштів Державного бюджету 10573,68 грн.?17 днів = 179752,56 грн.; за рахунок коштів бюджету Хмельницької міської територіальної громади 29,57 грн.?17 днів = 502,69 грн..
Всього вартість лікування потерпілого склала 188899,14 грн., з яких за рахунок коштів Державного бюджету - 188287,88 грн.; за рахунок коштів бюджету Хмельницької міської територіальної громади - 611,26 грн.
Відповідно до листа КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради від 16.01.2023р. № 01-05-83, на період лікування ОСОБА_2 фінансування здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі договору № 0856-Е122-Р000 від 06.02.2022р. «Про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій», та міського бюджету на підставі рішення другої сесії міської ради №7 від 15.12.2021 р. «Про бюджет Хмельницької міської територіальної громади на 2022 рік».
Відповідно до листа КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради від 26.06.2023 № 01-07-1171, зазначено, що надати інформацію про розподіл лікарських засобів по діагнозам не є можливим так, як лікування проводилось комплексно.
Листом КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради від 21.11.2022 № 01-07-1518, підтверджено витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, в якому міститься інформація щодо кількості ліжко-днів і загальну суму витрат на лікування ОСОБА_2 у сумі 188899,14грн., з яких за рахунок коштів Державного бюджету - 188287,88грн.; за рахунок коштів бюджету Хмельницької міської територіальної громади - 611,26грн.
Посмертним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №3742 ОСОБА_2 , визначено, основний діагноз: політравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, підвивих Атланта, закритий багатовідламковий перелом правої лобкової кістки зі зміщенням відламків, розрив уретри. Ускладнення: двобічна полісегментарна госпітальна пневмонія, поліорганна недостатність (серцево-судинна, дихальна, ниркова).
Звернення прокурора з позовом обґрунтовано невжиттям відповідних заходів для відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення Національною службою здоров'я України і Хмельницькою міською радою, про що останні були повідомлені листом заступника Окружної прокуратури міста Хмельницького від 30.01.2023р. №55-1164-22.
При задоволенні позову суд обґрунтовано виходив з того, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.
Такий висновок відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Частиною 1, 3 статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України. На підставі частини 1статті 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.
У пункті 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року вказано, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартість витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Згідно з вимогами пунктів 3, 4 вказаного вище Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.
У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Розрахунок витрат, наданий суду відповідає вартості 1 ліжко-дня у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Хмельницької міської лікарні.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позову, оскільки тілесні ушкодження потерпілого ОСОБА_2 , та як наслідок його перебування на стаціонарному лікуванні, знаходяться в прямому причинному зв'язку з ДТП, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_1 , що підтверджується ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16.08.2022 року, а розмір витрат лікувального закладу визначений відповідно до встановленого законом порядку.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими достатніми доказами.
Щодо доводів апелянта про необхідність розмежуванням витрат на лікування потерпілого від двобічної гіпостатичної пневмонії від лікування травм спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди, то такі доводи не спростовують висновків суду, оскільки як встановлено посмертним епікризом, основним діагнозом були: політравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій мяких тканин голови, підвивих Атланта, закритий багатовідламковий перелом правої лобкової кістки зі зміщенням відламків, розрив уретри, тобто травми середньої тяжкості спричинені в результаті дорожньо-транспортної пригоди. А двобічна полісегментарна госпітальна пневмонія є ускладненням основного діагнозу, яке знаходить у причинно-наслідковому зв'язку з основними травмами, спричиненими в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності витрат на лікування потерпілого від двобічної гіпостатичної пневмонії та травм спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди не заслуговують на увагу та спростовуються наявними у справі доказами.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
І.В. П'єнта
О.І. Ярмолюк