Справа № 550/415/24
Провадження № 2/550/213/24
07 червня 2024 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - Хоменка Д.Є., за участю секретаря судового засідання - Томас Ю.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №200143577 від 11.11.2014 року у загальному розмірі 78658,09 грн., витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200143577 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 17300,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16 відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 05.03.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 51531,03 грн., з яких: 16937,10 грн. - заборгованість за кредитом; 34593,93 грн. - заборгованість за відсотками. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №200143577 від 11.11.2014 року у загальному розмірі 78658,09 грн. та судові витрати.
22.04.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками за адресою його місця реєстрації, але до суду повернувся конверт з відміткою «адресата не було вдома».
Відповідно до ст.128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань до суду не подав.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в суді.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 11.11.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200143577 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 17300 грн., з встановленим строком користування з 11.11.2014 року по 11.11.2019 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
На підтвердження факту укладення кредитного договору між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 представником позивача надано підписані відповідачем копії письмових доказів, зокрема: заяву №200143577 від 11.11.2014 року, анкету №899242 від 11.11.2014 року, довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 11.11.2014 року, договір добровільного страхування життя від 11.11.2014 року, згоду суб'єкта на обробку персональних даних від 11.11.2014 року.
20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору.
З копії Витягу Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступленням прав вимоги від 20.07.2020 року, відповідно до якого до нового кредитора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором №200143577, укладеним 11.11.2014 року з ОСОБА_1 на строк до 11.11.2019 року на суму 51531,03 грн., з яких: 16937,10 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 34593,93 грн. - заборгованість за доходами.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, сума заборгованості за кредитним договором №200143577 від 11.11.2014, з 05/03/2021 до 05/03/2024 становить 51531,03 грн., сума інфляційних втрат 22481,55 грн., 3% річних 4645,51 грн., а всього загальна заборгованість 78658,09 грн.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї додатків кредитний договір між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено 11.11.2014 року (а.с.36), а договір №7_БМ про відступлення прав вимоги між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 20.07.2020 року (а.с.33-34) (надалі за текстом також - Договір відступлення), при цьому п.1 Договору відступлення передбачає набуття права вимоги Новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підстав Додатку 1 до даного договору.
До матеріалів позовної заяви не додано Додаток 1 до Договору відступлення, що унеможливлює встановлення наявності заборгованості гр. ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Михайлівський».
Суд не приймає в якості належного доказу Витяг з Реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року (а.с.11) (далі за текстом також - Витяг з Реєстру), оскільки належним документом, що підтверджує перехід права вимоги до нового кредитора є Додаток №1 до Договору відступлення, який повинен бути підписаний обома учасниками угоди, як ПАТ «Банк Михайлівський» так і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Всупереч вищевикладеному Витяг з Реєстру засвідчений в односторонньому порядку з боку лише ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», не може замінити Додатку 1 до Договору відступлення.
Зважаючи на викладене, наявність заборгованості гр. ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» адреса місцезнаходження: м. Київ , вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Суддя Д.Є. Хоменко