Справа № 354/125/22
Провадження по справі № 2-др/354/2/24
11 червня 2024 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Остап'юк М.В.
при секретарі Крицкалюк Я.М.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яремче заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» про визнання недійсним договору кредитної лінії, -
У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за вказаним позовом.
Представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу по вказаній цивільній справі, а саме стягнути з відповідача ТОВ «ІНСТАФІНАНС» витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн 00 коп.
Вивчивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суму, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив судове рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
З урахуванням вимог статті 270 ЦПК України суд проводить розгляд даної справи без виклику сторін та інших учасників справи у судове засідання.
Судом встановлено, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 27.02.2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» про визнання недійсним договору кредитної лінії - задоволено.
Визнано недійсним договір кредитної лінії № ID5453951 від 27.08.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень 00 копійок.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачка просить стягнути з відповідача 5000 грн витрат за професійну правничу допомогу. На підтвердження факту наданих послуг правової допомоги до матеріалів справи долучено Витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги № 42 від 16.09.2021 року, додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №42 від 16 вересня 2021; Остаточний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу; Акт виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги №42 від 16 вересня 2021 зі змісту якого вбачається перелік правових послуг, та сума гонорару за надання правової допомоги у розмірі 5000 грн 00 коп, платіжну інструкцію № @2PL838572 від 14.09.2023, квитанції до прибуткового касового ордеру № 97 від 16.09.2021 та № 124 від 23.12.2021 року, квитанцію від 26.01.2022, які у сукупності підтверджують сплату ОСОБА_1 5000 грн за надання правової допомоги адвокату Гайтанюк М.М.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що факт отримання позивачем правових послуг, наданих адвокатом Гайтанюк М.М. та їх оплата підтверджена належними доказами.
Також, факт надання правових послуг не оспорюється сторонами.
Також Відповідачем не оспорюється розмір відшкодування правової допомоги.
Відповідно до стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон про адвокатуру) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, положення спеціального Закону про адвокатуру передбачають, що розмір гонорару визначається у договорі про надання правової допомоги за взаємною згодою обох сторін, як клієнта так і адвоката. З однієї сторони норми вказаного Закону покликані гарантувати оплату праці адвоката за надані правові послуги, з іншого боку - визначити вартість кваліфікованих правових послуг, які спроможний буде заплатити клієнт з урахуванням його фінансових можливостей та з огляду на кваліфікацію, досвід адвоката, обсяг наданих ним послуг.
Особа, бажаючи ефективно захисти своє право, яке порушено/порушується, звертається за допомогою до адвоката, та, укладаючи з ним договір про надання правової допомоги, погоджується оплатити вартість запропонованих ним правових послуг. Разом з тим, така особа має правомірні очікування повернути назад вказані кошти, стягнувши їх із відповідача, у випадку, якщо її право буде відновлено, чи судом буде визнана її правота.
Інститут відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, передбачений у ст. 137 ЦПК України, власне і покликаний гарантувати право людини на повернення здійснених нею витрат на правову допомогу у разі постановлення судом рішення на її користь.
У пункті 26 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/2026) Верховний Суд, аналізуючи положення ст. ст. 134, 139 КАС України, які регулюють питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, зазначив, що встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту своїх прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
З огляду на все викладене вище, з урахуванням особливостей вказаної справи, суд вважає, що стягнення витрат за правову допомогу відповідатиме основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, верховенству права та відшкодуванню судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідності до ч. 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та адвокат Гайтанюк М.М. визначили розмір витрат на правову допомогу у Договорі про надання правової допомоги №42 від 16 вересня 2021. Такий розмір становить 5000 грн 00 коп.
Вказаний розмір правової допомоги не перевищує ціну позову, отже не порушує, на думку суду, принцип співмірності ціни позову.
Також, суд не вбачає, за результатами аналізу позовної заяви та матеріалів справи, що визначений розмір правової допомоги порушує принцип співмірності по відношенню до складності справи.
Адвокатом Гайтанюк М.М. також детально описано обсяг та перелік робіт, які вона здійснила для підготовки позовної заяви, у зв'язку з чим суд приходить до висновку і про співмірність наданих правових послуг адвоката із часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих послуг та виконаних робіт у цій справі.
Враховуючи те, що завданням цивільного судочинства, є насамперед справедливий, та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 5000 грн, який просить відшкодувати позивачка, не порушує принципу співмірності позовних вимог, відповідає складності справи та виступає гарантією реалізації правомірних очікувань позивача ОСОБА_1 як особи, чиї права було порушено, на повну або часткову компенсації сплачених нею коштів за правову допомогу щодо захисту її права, надану їй кваліфікованим адвокатом.
У той же час, суд не вважає, що сума у розмірі 5000 грн становитиме надмірний тягар для відповідача у справі оскільки суду не надано доказів про те, що на даний час ТОВ «ІНСТА ФІНАНС'перебуває у складному економічному становищі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - адвоката Гайтанюк М.М. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ТОВ «ІНСТАФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.06.2024.
Суддя: М. В. Остап'юк