Іменем України
11.06.2024 Справа №607/12693/24 Провадження №2-а/607/285/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі
10.06.2024 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Молень Р.Б., до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, доходжу такого висновку.
Так, ч. 2 ст. 26 КАС України передбачає, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Також відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Так, даний позов пред'явлений до Львівської митниці Державної митної служби України, що знаходиться за адресою: вул. Т.Костюшка, буд. 1, м. Львів, та до Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, що знаходиться за адресою: вул. Городоцька, буд. 369, м. Львів, що не належить до територіальної підсудності Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Разом з тим, звертаючись з даним позовом саме до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, позивач посилався на положення ст. 25 КАС України.
При цьому місцем проживання позивача у позовній заяві зазначена адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 171 КАС України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
На виконання указаних положень закону суд у підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» сформував запит за параметрами пошуку « ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 635859 від 11.06.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.08.2023 знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Також п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України визначає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Оскільки позивач місцем свого проживання зазначив адресу: АДРЕСА_1 , суд скерував до Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до територіальної громади якої належить с. Ступки Тернопільського району Тернопільської області, запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З інформації, наданої Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, вбачається, що згідно з Реєстром територіальної громади інформація про реєстрацію/декларування місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.
Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Пунктами 4, 12 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі за текстом - Закон) передбачено, що декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст. 4 Закону особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Докази того, що позивач офіційно зареєстрував своє місце проживання чи перебування на території, яка належить до юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, суду не надані, а фактичне місце проживання у розумінні положень КАС України не має правового значення для визначення територіальної підсудності розгляду справи.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 607/3903/18.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому роз'яснюю, що направлення справи за підсудністю є обов'язком, а не правом суду у разі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду. Крім цього, направлення справи за підсудністю не є обмеженням позивача у праві доступу до правосуддя, оскільки учасники справи не позбавлені можливості приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції або через уповноваженого представника, а також подавати заяви про розгляд справи за їх відсутності.
З урахуванням викладеного доходжу висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 КАС України розгляд даного позову належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Галицького районного суду м. Львова, тобто за місцезнаходженням відповідачів Львівської митниці Державної митної служби України та Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
За таких підстав вважаю за необхідне передати справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
Керуючись ст. 25, 26, 29, 171, 241, 242, 248, 256 КАС України, суддя
Справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі (справа № 607/12693/24) передати на розгляд до Галицького районного суду м. Львова (вул. Чоловського, буд. 2, м. Львів, 79018).
Здійснити передачу справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше наступного дня після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Марциновська