Справа № 951/422/24
Справа № 2-о/951/44/2024
про залишення заяви без руху
10 червня 2024 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Служба у справах дітей Козівської селищної ради про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та встановлення опіки
установила:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Борова Л. В., звернулася до суду з заявою, в якій просить визнати обмежено дієздатною ОСОБА_2 .. Призначити заявника піклувальником.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.
Ознайомившись з поданою заяву, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Заявником вказаних вимог законодавства не дотримано й до заяви не долучено доказів надсилання такої заінтересованій особі.
Тому, беручи до уваги вимоги ст. 43, абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявнику необхідно направити заяву з додатками на адресу заінтересованої особи, про що надати суду докази якими це підтверджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вимогам статей 177, 297 ЦПК України заявником у поданій до суду заяві не вказано обставин, що свідчать про психічний розлад ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Суду не надано заявником доказів на підтвердження вказаних обставин, які в свою чергу є ключовими при вирішенні питання щодо визнання особи обмежено дієздатною, що в свою чергу передбачено ч. 1 ст. 36 ЦК України.
Зокрема у заяві вказується, що в медичній картці містяться консультації невролога, яким встановлено, що ОСОБА_2 знаходиться у свідомості, мова дизартична, емоційно стабільна, пам'ять та увага знижені, гіперкінези в пальцях лівої кісті; хвора самостійно не може їсти, одіватись, обслужити себе, самостійно не ходить тощо. Донька заявника ОСОБА_3 не здатна самостійно усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, а тому батькові необхідно отримати опікунство над нею для вирішення соціальних, пенсійних, побутових питань.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.03.1972 року «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», при проведенні підготовки справи до судового розгляду від заявника повинні бути витребувані дані про психічну хворобу, недоумство громадянина або зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами. Даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Окрім цього, суддя звертає увагу, що відсутність викладу таких обставин та доказів, що їх підтверджують, позбавляє суддю можливості встановити наявність достатніх підстав про психічний розлад, обставин, що істотно впливають на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставин, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Так само ст. 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В той же час, згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Проте, відсутність у заяві обставин, що свідчать про психічний розлад, обставин, що істотно впливають на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставин, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище, позбавляють можливості встановити достатні підстави для розгляду справи по суті, що в подальшому може призвести до суттєвих порушень прав особи, стосовно якої вирішуватиметься питання, щодо визнання її обмежено дієздатною.
Так, заявником до заяви додано копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААВ №208750 згідно якої ОСОБА_2 встановлена перша А група інвалідності.
Однак, будь-яких документів на підтвердження того, що донька страждає на будь-який психічний розлад чи зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, на день подання заяви, суду не подано. Обмеження особи у здатності самостійно обслуговувати себе та потребування сторонньої допомоги не свідчать самі по собі про наявність саме психічного розладу.
Фізична хвороба може бути підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг у відповідності до Закону України "Про соціальні послуги", але не є підставою для визнання фізичної особи обмежено дієздатною.
Відповідно до ст. 59 ЦК України піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Крім того, питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за № 387/3680 (далі - Правила опіки і піклування) й Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
Згідно з п. 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах, засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Проте, заявником разом із заявою не надано суду довідки про те чи особа, яка хоче бути піклувальником, не знаходиться на обліку в лікаря нарколога чи психіатра.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над обмежено дієздатними особами піклування, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Також звертаю увагу, що згідно ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Однак, заявником в заяві ОСОБА_2 не зазначена заінтересованою особою, що позбавить суд можливості викликати її в судове засідання.
В порушення вимог ст. 175 ЦПК України у заяві не зазначено норму ЗУ «Про судовий збір», що підлягає застосування й щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на що заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику в інтересах якого діє адвокат Борова Л. В. строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261, 294 ЦПК України
постановила:
залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Козівської селищної ради Тернопільської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною.
Надати заявнику строк для усунення описаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Повідомити представника заявника про необхідність усунути недоліки заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання нею цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути її заявнику.
Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Б. Гриновець