Справа № 308/1786/20
про розгляд клопотання про закриття провадження у справі
30 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Бенца К.К.,
при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.
за участю:
представників позивача - Жмарьова О.М., ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , Ламбрух О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Наталія Василівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Наталія Василівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду клопотання у письмовому вигляді про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Мотивуючи клопотання, зазначає, що підставою задоволення позовних вимог, Позивач вказує на те, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває заява ТОВ «ЕТК «Сіко» про поворот виконання судового рішення (ухвали) у справі № 5008/579/2012 шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості незаконно відчуженого нею нерухомого майна товариства у сумі 4 929 832 грн. На думку позивача оспрювані правочини порушують право Товариства отримати виконання рішення суду за рахунок майна, що вибуло з володіння ОСОБА_2 , яка використала право розпорядження майном на шкоду майновим інтересам позивача, а недобросовісні дії ОСОБА_2 є формою зловживання правом.
Вказує на те, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 1 жовтня 2020 року №5008/579/2012 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Експедиційно транспортна компанія «Сіко» про поворот виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 року у справі № 5008/579/2012 - відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на всі доходи ОСОБА_2 , в тому числі на рахунки, відкриті банківських установах, а також на все майно, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, в межах суми 4929832,00 грн. (чотири мільйони дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять дві гривні 00 коп.), накладені ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 5008/579/2012.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2020 р. справа №5008/579/2012 вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортної компанії СІКО №02-06/316 від 19.10.2020 (вх.ЗАГС. №01-05/2951/20 від 21.10.2020) - задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 у справі №5008/579/2012 змінено, викладено пункт 1 резолютивної частини в наступній редакції:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортної компанії СІКО про поворот виконання судового рішення (ухвали) Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі №5008/579/2012 відмовлено.
В решті ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 у справі №5008/579/2012 залишено без змін.
Вказана ухвала ТОВ «ЕТК «СІКО» не оскаржувалась в касаційному порядку.
Таким чином на думку представника відповідача , на день розгляду даної справи всі дії, реалізовані у виконавчому провадженні ВП № 53186502, відкритому за заявою ОСОБА_2 в якості стягувача, є чинними, результати торгів та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів законними та ніким не скасованими, а підстава заявленого позову - зокрема вирішення заяви про поворот виконання судового рішення - відпала.
Представник відповідача вказує , що відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Звертаючись до суду із цим позовом у березні 2020 року, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Експедиційно транспортна компанія «Сіко» вважало, що має підстави для стягнення боргу з Відповідача- ОСОБА_2 у зв'язку з розглядом судом заяви про поворот виконання судового рішення, можливого виникнення боргу по Позивачем та укладенням останнім фраудаторних правочинів.
У зв'язку з наведеними обставинами, зважаючи на відсутність предмету спору у даній справі, просить суд провадження у справі № 308/1786/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири - закрити; скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2022 року.
30.05.2024 року від представника позивача - ОСОБА_7 , надійшло заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі. Заперечення мотивує тим, що заява представника відповідача не підлягає задоволенню, позаяк представник хибно ототожнює наявність предмету спору з підставою спору та з обмеженнями, які процесуальний закон накладає на способи захисту порушеного права, яке до того ж стосується іншого судового провадження. Вказує, що предмет спору в даному випадку - це примусове відновлення майнового стану відповідачки ОСОБА_2 і цей предмет інує в даний час, оскільки відмова про поворот виконання судового рішення жодним чином не відновила і не могла відновити майновий стан ОСОБА_2 . Зазначає, що обов'язок повернути незаконно набуте майно чи відшкодувати його вартість виник у ОСОБА_2 внаслідок юридично значущої події - набуття цього майна. Незаконність набуття майна випливає не тільки із скасованого судового рішення, а є також безпосереднім наслідком незаконності договорів відступлення права вимоги, які ОСОБА_2 не мала права укладати, що вже встановлено рішенням у справі №308/8326/18, яке набрало законної сили та є остаточним. Враховуючи те, що недійсні договори є недійсними з моменту укладення 16 червня 2016 року, а набуття права власності на майно Товариства відбулося 11 квітня 2017 року, підстава для позову, що розглядається, існувала на момент звернення з позовом та продовжує існувати.
Позивач зазначає, що для відновлення свого порушеного права Товариство звернулося з віндикаційним позовом до ОСОБА_8 (справа №308/1294/19). Станом на 29 травня 2024 року рішення у вказаній справі немає, тобто висновок про відсутність спору про майно, який фактично робить Представник, є передчасним.
З огляду на викладене, позивач просить суд вимогу відповідача про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору залишити без задоволення.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , подане клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Просили суд закрити провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Представники позивача - ОСОБА_7 , ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача заперечили, просили суд відмовити у задоволенні заявленого клопотання.
Відповідач ОСОБА_2 в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Відповідач ОСОБА_4 в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник Ужгородської міської ради в призначене судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Третя особа ОСОБА_5 в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Третя особа ОСОБА_6 в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Наталія Василівна в призначене судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши доводи представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , представників позивача - ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи в межах заявленого клопотання , приходить до наступного.
Відповідно до частин 1,3ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Права та обов'язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань, у тому числі й подавати заяви про закриття провадження у справі.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У свою чергу,підстави для закриття провадження у цивільній справі наведені у статті 255 ЦПК України. Так, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі за єдиним унікальним номером 638/3792/20 визначено, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження № 61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі N 13/51-04, провадження N 12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі N 456/647/18, провадження N 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі N 686/20582/19, провадження N 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі N 750/1658/20, провадження N 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК Україниможливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Таким чином, сама по собі не обґрунтованість позову , не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір , відсутній предмет позову , а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Однак, станом на час розгляду заяви про закриття провадження наявні свідчення неврегульованих або спірних питань між сторонами, а отже закриття провадження у справі з підстав п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України є необґрунтованим, а отже не забезпечено ефективного відновлення порушених прав позивача. При цьому суд враховує принцип процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути саму потребу у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що звернув увагу Касаційний цивільний суд у Постанові від 18.05.2023 року у справі №442/9001/21.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Представник відповідача в своєму клопотанні про закриття провадження по справі зазначає, що після подачі до суду позову , у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Експедиційно-транспортної компанії СІКО про поворот виконання судового рішення (ухвали) Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі №5008/579/2012 відмовлено, з огляду на викладену позицію суд приходить до висновку, що між сторонами як на момент подачі позову та відкриття провадження був наявний спір, а також і на даний час наявний спір, існують неврегульовані питання, зокрема оспорювані позивачем правочини існували і на момент звернення з позовом так і продовжують існувати на даний час, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України з огляду на те, що наявний предмет спору, а відтак в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1, 3 ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пітух В.І. про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Наталія Василівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Дата складання повного тексту ухвали - 04.06.2024.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца