Справа № 307/2288/24
Провадження № 2-о/307/60/24
10 червня 2024 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту перебування на утриманні загиблого онука військовослужбовця,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з заявою, де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту перебування на утриманні загиблого онука військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, тому суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу (Постанова КЦС ВС від 31 січня 2024 року у справі № 643/1873/23).
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, з-поміж іншого, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У той же час, за змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до положень ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У постанові ВП ВС від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 1 частини 1 статті 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Заява ОСОБА_1 потребує уточнення щодо мети встановлення факту, оскільки в прохальній частині він просить встановити факт перебування на утриманні загиблого онука військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті бойових дій під час захисту Батьківщини, а в описовій частині заяви вказує на те, що він являється членом сім'ї загиблого онука та перебував на його утриманні.
Слід зазначити, що в розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 не є членом сім'ї померлого.
Тобто, заявнику треба конкретно уточнити мету встановлення факту та визначитися, який саме факт необхідно встановити.
У п. 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975, зазначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
У заяві не зазначено відомостей про батька загиблого ОСОБА_2 ОСОБА_3 , який у свідоцтві про народження вказаний його батьком, про інших членів сім'ї загиблого, чи був він офіційно одружений, чи мав неповнолітніх дітей, інших утриманців, яких необхідно залучити до участі в розгляді даної справи в якості заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У заяві не вказано, чи є особи, які мають право на спадкування, чи заводилася нотаріусом спадкова справа після смерті ОСОБА_2 та які особи в зв'язку з цим можуть бути заінтересовані в розгляді даної справи.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова) № 5 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, передбачених ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК Україн, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , де заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту перебування на утриманні загиблого онука військовослужбовця залишити без руху.
Надати заявнику ОСОБА_1 у строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку, якщо не буде усунено недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Копію ухвали надіслати заявнику ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Тячівського районного суду
Закарпатської області: Сойма М.М.