Справа № 307/2281/24
Провадження № 1-кс/307/382/24
про застосування запобіжного заходу
06 червня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024071160000451 від 04 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
До Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні №12024071160000451 від 04 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04 червня 2024 року близько 06 години 30 хвилини, ОСОБА_5 маючи умисел на спричинення смерті іншій особі, прийшов до дворогосподарства, що розташоване у АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_8 , який являється йому двоюрідним братом та з яким перебував у довготривалих неприязних відносинах та зайшовши у середину будинку, де у спальній кімнаті умисно з метою заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснив постріл з невстановленої органом досудового розслідування зброї, в голову ОСОБА_8 внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: забою та розчавлення мозку, вхідного вогнепального отвору в правій лобній області, множинних переломів кісток черепа та сліпого вогнепального поранення правої половини голови, від яких останній помер на місці, а ОСОБА_5 з місця події втік у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вбивстві, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючий, раніше не судимий.
04 червня 2024 року ОСОБА_9 було затримано на підставі ст. 208 КПК України, та 04 червня 2024 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
На даний час обґрунтованість підозри ОСОБА_9 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 від 04 червня 2024 року, протоколами огляду місця події, протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 04 червня 2024 року, показаннями потерпілої ОСОБА_10 , показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 речовими доказами по справі та іншими матеріалами кримінального провадження.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_9 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, постійного місця роботи не мас, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_9 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, так як усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує. Крім того, ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції на контрольно-пропускному посту Лазещина, що в Рахівському районі Закарпатської області, при спробі виїзду за межі Закарпатської області, у зв'язку з чим намагався переховатися від органу досудового розслідування. Також, підозрюваний ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань на його користь, або взагалі в подальшому відмови від наданих ними показань, так як з останніми перебуває у родинних відносинах та проживають поряд.
Вказані ризики наразі залишаються реальними i триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.
Враховуючи викладене просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_5 , строком на 60 діб, та у відповідності до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали розмір застави не визначати.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладених у ньому підстав та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке 04 червня 2024 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000451 (а.с. 6-7).
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115КК України, повідомлення про підозру від 04 червня 2024 року (69-71).
У відповідності до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 може бути застосований.
Згідно з ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення "Плешков проти України" (заява №37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 року).
Водночас, практика Європейського Суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
А відтак, вимоги ст. 177, 178 КПК України, передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бутипідтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04 червня 2024 року (а.с.12-14), протокол огляду місця події від 04 червня 2024 року (а.с. 16-25), протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 04 червня 2024 року (а.с.28-39), протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 04 червня 2024 року (а.с.40-43) та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджені в судовому засіданні.
Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , одружений, не працює, раніше не судимий, на обліку у психіатра, нарколога та фтизіатра не значиться.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; що свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, адже забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а тому суд вважає за можливе розмір застави у кримінальному провадженні не визначати.
Керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання з 10 год. 30 хв. 04 червня 2024 року.
Строк дії ухвали встановити до 03 серпня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_5 після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1