Справа № 243/3447/24
Провадження № 1-кп/243/675/2024
11 червня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000318 від 01.04.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Слов'янська Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_4 протягом тривалого часу, з 2022 року по серпень 2023 року, спільно проживав з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони між собою були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права і обов'язки, тобто ОСОБА_4 перебував з ОСОБА_6 у близьких стосунках.
Під час сумісного проживання ОСОБА_4 систематично вчиняв стосовно ОСОБА_6 домашнє насильство, що виражається у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки, залякуванні, застосував психологічне насильство, своєю поведінкою завдавав їй психологічну травму, у зв'язку з чим постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16.06.2023 по справі № 243/2172/23 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за події, які мали місце 26.05.2023 о 15-00 год за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім цього, постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27.12.2023 по справі № 243/7515/23 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за події, які мали місце 22.12.2023 о 22-40 год за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, ОСОБА_4 , незважаючи на те, що за вчинення ним вказаних дій, він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, продовжував свої умисні систематичні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_6 .
Так, 31.03.2024, приблизно о 15-00 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , та, знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_4 грубо висловлювався на адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою, висловлював погрози на адресу останньої, ображав її, застосовував психологічне насильство, чим принижував її гідність, спричинив емоційну невпевненість та побоювання за свою безпеку у потерпілої, що спричинило психологічні страждання ОСОБА_6 .
Крім того, 01.04.2024, приблизно об 11-50 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до будинку за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , та камінням розбив вікно у зазначеному будинку, а також умисно грубо висловлювався на адресу ОСОБА_6 нецензурною лайкою, ображав її, застосовував психологічне насильство та погрожував застосуванням фізичного насильства, принижував її гідність, спричинив емоційну невпевненість та побоювання за свою безпеку у потерпілої, що спричинило психологічні страждання ОСОБА_6 .
Таким чином, в результаті вчинення ОСОБА_4 вказаних систематичних дій, спрямованих на вчинення психологічного насильства, у ОСОБА_6 існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які утворилися в її життєдіяльності внаслідок дій ОСОБА_7 , які зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам в особистому благополуччі, в продуктивній життєдіяльності.
З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості ОСОБА_6 , зазначена ситуація є для неї психотравмуючою (стресогенною), що, безпосередньо, викликає психологічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні психологічні страждання, які існують до теперішнього часу.
Внаслідок дій ОСОБА_4 у ОСОБА_6 наявні тривалі інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, відчуття емоційної (психологічної) залежності, зміст яких локалізований у межах дослідженої ситуації.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства у стані алкогольного сп'яніння щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких стосунках, - ОСОБА_6 , що призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_6 , вчинив домашнє насильство.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме - у домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю визнав та пояснив, що, дійсно, він перебував у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , проживав з останньою за адресою: АДРЕСА_2 , протягом тривалого часу, з 2022 року по серпень 2023 року. Періодично між ним та ОСОБА_6 виникали конфлікти, в ході яких ОСОБА_4 висловлювався на адресу потерпілої нецензурною лайкою, ображав її, погрожував. Обвинувачений підтвердив, що внаслідок його дій, коли він вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_6 , він двічі притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Також ОСОБА_4 підтвердив, що 31.03.2024 він в стані алкогольного сп'яніння приходив додому до ОСОБА_6 , висловлювався в її адресу брудною лайкою та ображав потерпілу. 01.04.2024 ОСОБА_4 знов приходив до потерпілої в стані алкогольного сп'яніння, розбив вікно в будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , знов висловлювався на адресу потерпілої брудною лайкою та ображав її. Відносно ОСОБА_4 застосовувались обмежувальні заходи. Обвинувачений розкаявся та просив його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні не брала участь, надіслала на адресу суду заяву з проханням розглядати кримінальне провадження без її участі, зазначила, що не наполягає на застосуванні відносно ОСОБА_4 обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України. Просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, то у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме - в частині допиту потерпілої, свідків, дослідженні решти письмових доказів. При цьому, суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого, а також роз'яснив, що в цьому випадку, сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши в судовому засіданні фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також надані в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфікованіза ст. 126-1 КК України, а саме, - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги: конкретні обставини вчиненого обвинуваченим; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесене до категорії нетяжких злочинів; сукупність усіх обставин вчинених кримінального правопорушення; характер, ступінь його суспільної небезпеки; враховуються відомості про особу обвинуваченого (офіційно не працевлаштований; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем мешкання характеризується негативно, зі слів сусідів, конфліктний, зловживає алкогольними напоями; неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні не має; не одружений; стійкі соціальні зв'язки за місцем мешкання відсутні); наявність судимостей (раніше не судимий в силу ст. 89 КК України).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчиненні кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік з покладанням на обвинуваченого обов'язків, що передбачені статтею 59-1 КК України.
На думку суду, визначене ОСОБА_4 покарання буде справедливим, необхідним, достатнім та таким, що відповідатиме меті покарання.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.04.2024 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із визначеними обов'язками та обмежувальними заходами до набрання цим вироком законної сили слід залишити без змін.
Враховуючи позицію сторони обвинувачення, оскільки ні прокурор, ні потерпіла не наполягали на застосування відносно ОСОБА_4 в подальшому обмежувальних заходів відповідно до ст. 91-1 КК України, суд вважає за можливе такі заходи не застосовувати.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Витрати на проведення судової психологічної експертизи за висновком № 229 від 22.04.2024 в сумі 3786,40 грн, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1 ) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Застосований відносно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30.04.2024 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з визначеними обов'язками та обмежувальними заходами, до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази, а саме - документи, зокрема: звернення за 2023 та 2024 роки відносно факту систематичного вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_6 , які внесено до інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» з автоматичним присвоєнням номеру на 7 аркушах; терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_4 на 3 аркушах, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати на проведення судової психологічної експертизи за висновком № 229 від 22.04.2024 в сумі 3786,40 грн (три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 40 копійок).
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Донецької області