11 червня 2024 року
м. Київ
справа №380/3419/20
адміністративне провадження №К/990/21171/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року
у справі №380/3419/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
Головне управління Національної поліції у Львівській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою від 29 березня 2024 року про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 380/3419/20.
У вказаній заяві Головне управління Національної поліції у Львівській області зазначило, що у контексті спірних правовідносин незрозумілим є положення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, а саме в частині того, що «…пункт 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», передбачає можливість працевлаштування працівників міліції в органи поліції, шляхом видання відповідного наказу, що в свою чергу вказує на можливість виконання обумовленого судового рішення в частині обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 …», оскільки вказаною нормою передбачено прийняття працівника міліції на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посаду, в той же час, цією ж нормою передбачено імперативне правило, що вказаний пункт поширюється на працівників міліції, які відповідають вимогам до поліцейських (без винятків).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції у Львівській області про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 380/3419/20 відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, скаржником подано касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VI установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з касаційною скаргою складає 2422,40 грн.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі
Реквізити для сплати судового збору:
ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №380/3419/20 - залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду:
- документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду