Головуючий суддя у першій інстанції: Денисюк Р.С.
11 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/33650/23 пров. № А/857/10989/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 140/33650/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправними та скасування наказу, -
10.11.2023р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ( далі по тексту -ДПОП “ОШБ “Лють”), у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу від 25.10.2023р. № 41 “Про застосування дисциплінарних стягнень”, яким до ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 (“Миротворець”) штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють”, полковника поліції, застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2024р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ДПОП “ОШБ “Лють”, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2024р. скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити повністю .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді інспектора взводу №2 роти №3 (“Миротворець”) штурмового батальйону №2 полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють”, що підтверджується Наказом ДПОП “ОШБ “Лють” від 06.04.2023р.
З посадовою інструкцією інспектора взводу № 2 роти № 3 («Миротворець) штурмового батальйону№ 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення “ОШБ НП України “Лють” позивач ознайомився особисто 12.06.2023р. Зокрема, серед інших обов'язків останній зобов'язаний:
-брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також в ході відсічі збройної агресії України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України.
-виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контр диверсійні та пошуко-фільтраційні заходи;
-безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані ( видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
На підставі наказу Національної поліції України від 06.07.2023р. № 1652 ДСК на наказу ДПОП «ШБ «Лють» від 10.07.2023р. № 25 ДСК інспектора взводу № 2 роти № 3 («Миротворець») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 полковника поліції ОСОБА_1 відряджено до оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» на територію Донецької та Луганської областей для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку РФ, звільнення тимчасово окупованих територій.
22.09.2023р. до УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють” надійшла доповідна записка начальника управління моніторингу Я.Білого № 5240/52/01-2023 щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №3 ДПОП “ОШБ “Лють”, а саме не виконання поліцейськими бойового завдання №51 ДСК від 21.09.2023р. “Про проведення наступальних ударно-штурмових дій”, яке їм доведений до відома. Зокрема, 22.09.2023р. близько 10.00 год знаходячись в селі Щурове Краматорського району Донецької області заступник начальника управління-начальник відділу проведення спеціальних операцій УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» полковник поліції ОСОБА_2 до окремих поліцейських УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», в тому числі до полковника поліції ОСОБА_1 довів бойовий наказ командира зведеного підрозділу НОМЕР_1 УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «лють» від 21.09.2023р. № 51 ДСК «Про проведення наступальних ударно-штурмових дій». Після оголошення та доведення до підпорядкованих поліцейських вказаного наказу, полковник поліції ОСОБА_1 спочатку погодився виконувати вимоги вказаного наказу. Однак, в подальшому позивач відмовився та поставлене завдання не виконав.
22.09.2023р. ДПОП “ОШБ “Лють” винесено наказ № 462 “Про призначення службового розслідування”.
За результатами проведеного службового розслідування, затверджено висновок службового розслідування від 23.10.2023р.
В ході службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 службової дисципліни. Зокрема, порушено вимоги п.1 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України “Про Національну поліцію”, п.п.1,2,4 ч.3 ст.1, ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.2,5 п.1, п.п.2,4 та 22 пункту 3 розділу II посадової інструкції, що регламентують діяльність поліцейського, які виразились у невиконанні наказу командира загону БТГ р №3 №51 ДСК від 21.09.2023р.“Про проведення наступальних ударно-штурмових дій” .
25.10.2023р. “ОШБ НП України “Лють” видано наказ № 41 “Про застосування дисциплінарних стягнень”, яким п.1 даного наказу до полковника поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 (“Миротворець”) штурмового батальйону № 2 полку УПОП № 3 ДПОП “ОШБ “Лють”, за вчинення дисциплінарного проступку порушення вимог п.п.1 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України “Про національну поліцію”, п.п.1,2,4 ч.3 ст.1, ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Із вказаним наказом позивача ознайомлено 27.10.2023р
ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
В п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» видно, щ поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.1 ст. 64 Закону України особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
ч.1.ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону;
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (надалі, також - Статут). Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
ст.1 Статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
ст.12 Статуту вказує, що дисциплінарний проступок це протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Із змісту ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, видно, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
ч.3 ст.19 Статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Крім того необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення службової дисципліни як вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.
Згідно ч.4 ст. 24 Закону України «Про «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023р. № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції» утворено, як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції -Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють». (ДПОП “ОШБ “Лють”),
Відповідно до Положення про ДПОП “ОШБ “Лють”, Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодження з керівником поліції або уповноваженою особою, під час дії правового режиму воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до законів України Про Національну поліцію та Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
ст.26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).
ч.1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Матеріали службового розслідування містять дані про те, що полковник поліції ОСОБА_1 надавалась можливість дати пояснення по суті порушених питань. Однак останній відмовився від їх надання на підставі ст.63 Конституції України.
Отже, відповідач надавав можливість позивачу скористатись правом на належний захист та на ознайомлення з матеріалами службового розслідування.
В п. 7 розділу 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018р. № 893 встановлено, що кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Одночасно, суд апеляційної інстанції також враховує той факт, що в ході службового розслідування опитаний заступник начальника управління - начальник відділу проведення спеціальних операцій УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» полковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що 22.09.2023р. приблизно в 10:00 за наказом командира БТГр № З ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_4 на базі відпочинку «Лагуна» (район с. Щурове Краматорського району Донецької області) до підпорядкованих поліцейських, відносно яких проводиться зазначене службове розслідування, в тому числі до полковника поліції ОСОБА_1 доведено вимоги наказу БТГр № З ДПОП «ОШБ «Лють» (наказ від 21.09.2023р. № 51 ДСК «Про проведення наступальних ударно-штурмових дій»).
Однак, зазначені працівники поліції, які визначені у наказі, відмовилися його виконувати, крім старшого зведеної групи поліцейських БТГр № З ДПОП «ОШБ «Лють» інспектора взводу № 2 роти № З («Миротворець») штурмового батальйону № 2 полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» полковника поліції ОСОБА_1 .
Разом з тим, в подальшому ОСОБА_1 умисно не проявив жодних дій для участі у плануванні бойового виходу у складі іншої групи, яка визначена командиром БТГр № 3. Далі, позивач вимкнув свій мобільний телефон та не з'явився на визначене наказом місце, чим не виконав вказаний наказ.
Колегія суддів відхиляє твердження позивача з якими погодився суд першої інстанції, про те, що у його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки ОСОБА_1 не може нести дисциплінарну відповідальність за неналежне виконання службових обов'язків, за не виконання бойового розпорядження, яке не виконано не з його вини виходячи з наступних підстав.
В даному випадку поліцейський відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України несе персональну відповідальність, а не колективну.
Стосовно твердження ОСОБА_1 про неможливість виконати наказ через те, що він не міг виконати його одноособово колегія суддів зазначає, що останній вимкнув свій мобільний телефон та не з'явився на визначене наказом місце, чим не виконав вказаний наказ.
Неявка позивача на визначене наказом місце та вимкнення свого мобільного телефону свідчить про навмисне невиконання своїх службових обов'язків та бойового розпорядження. Тобто, позивач свідомо ухилявся від вчинення дій, які він міг і зобов'язаний був вчинити, виходячи з покладених на нього обов'язків.
Крім того, колегія суддів також враховує і те, що службова характеристика полковника поліції ОСОБА_1 підтверджує, що останній зарекомендував себе посередньо. Труднощі поліцейської служби витримує не завжди стійко. Доручення керівництва виконує не якісно та не завжди у встановлений термін, наполегливість, принциповість та розумну ініціативу при цьому не проявляє. Недостатньо вимогливий до себе. При вирішенні службових питань особисті інтереси ставить вище за службові. На критику в свою адресу реагує не на належному рівні.
Біографічна довідка полковника поліції ОСОБА_1 вказує на тривалий час служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. В той же час, факт тривалого перебування на службі останнього не закріпив в його принципах правил дотримання службової дисципліни та виконання наказів керівництва.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що факт вчинення дій, які можуть бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, службовим розслідуванням встановлений. Дисциплінарний поступок скоєний в умовах воєнного стану.
Обставин щодо вчинення дисциплінарного поступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що пом'якшують відповідальність, в ході службового розслідування не встановлено.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в умовах воєнного стану та враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, до ОСОБА_1 застоване співмірне його вини дисциплінарне стягнення, у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Оскільки, позивач порушив вимоги п.1 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України “Про Національну поліцію”, п.п.1,2,4 ч.3 ст.1, ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.2,5 п.1, п.п.2,4 та 22 п.3 розділу II посадової інструкції, що регламентують діяльність поліцейського, які виразились у невиконанні наказу командира загону БТГ р №3 №51 ДСК від 21.09.2023р.“Про проведення наступальних ударно-штурмових дій” .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення яким в позові відмовити
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» - задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 140/33650/23 - скасувати та прийняти нову постанову.
В позові ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про визнання протиправними та скасування наказу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 11.06.2024р