печерський районний суд міста києва
Справа № 757/77/24-к
пр. 1-кс-58/24
08 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 04.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62020100000000390, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2020, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 04.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62020100000000390, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2020.
Обґрунтовуючи позицію, зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, є незаконною, прийнята з порушенням матеріальних і процесуальних норм. Вказав, що досудове розслідування проведено неповно та однобічно, не допитано його, працівників МВС України, не досліджено його посилання на невиконання судових рішень та залишено поза увагою те, що постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 не виконана Міністерством внутрішніх справ України, що свідчить про наявність в діях службових осіб МВС України ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України. Зауважив, що ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва неодноразово скасовувались постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 6202010000000390 від 17.02.2020. Вказав, що отримав оскаржувану постанову лише 27.12.2023 листом (вих. № 11-03-22478/23).
На підставі вищевикладеного скаржник стверджував, що зазначені слідчим обставини для закриття кримінального провадження свідчать про їх невідповідність фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим просив: поновити строк на оскарження постанови слідчого від 04.12.2023; скасувати таку постанову; направити матеріали для відновлення досудового розслідування кримінального провадження № 62020100000000390 від 17.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України; прийняти рішення з урахуванням наведеної ним практики ЄСПЛ, ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та ст. 55 Конституції України; розгляд справи провести без його участі.
Особа, що звернулась зі скаргою, ОСОБА_3 , через підсистему «Електронний Суд» скерував на адресу Печерського районного суду м. Києва заяву, в якій просив, серед іншого, розглянути скаргу без його участі. Як зазначалось, аналогічну позицію щодо участі в судовому розгляді скарги ОСОБА_3 висловив у прохальній частині розглядуваної скарги.
Слідчий, яким винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не направив. Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, про місце, дату та час розгляду скарги повідомлене в спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України. В свою чергу, з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 62020100000000390 від 17.02.2020, постанова про закриття якого оскаржується.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, визнано можливим розглянути скаргу у відсутність слідчого, яким винесено оскаржену постанову, та особи, яка звернулась зі скаргою, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 62020100000000390, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України.
Постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 04.12.2023 вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб МВС України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Відповідно до ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, порушення строків звернення зі скаргою, з урахуванням доводів, наведених у скарзі, слідчим суддею не встановлено, у зв'язку з чим у слідчого судді відсутні підстави вирішувати питання про поновлення процесуального строку.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Частина 2 ст. 9 КПК України закріплює обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, на власний розсуд визначає об'єм слідчих та процесуальних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості до ЄРДР № 62020100000000390 внесені на підставі заяви ОСОБА_3 щодо можливого невиконання уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 /том. 1 а. м. 1/.
Згідно відомостей, які містяться у поданні (повідомленні) про кримінальне правопорушення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 56467088/20-1/9 від 01.10.2019, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56467088 з виконання виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави № 554/5683/17 від 20.02.2018 про зобов?язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин, встановлених судом.
Державним виконавцем 24.05.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Цією постановою зобов?язано боржника виконати рішення суду просягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. За невиконання рішення суду державним виконавцем 26.06.2018 винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство внутрішніх справ України у розмірі 5100 грн., та зобов?язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин, встановлених судом, про що повідомити державного виконавця.
До відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2018, згідно якого встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.05.2019 № 826/11966/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, відмовлено у задоволенні адміністративного позову МВС України про визвання протиправними дій щодо винесення постанови від 26.06.2018 про накладення штрафу у ВП 56467088. В мотивувальній частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.05.2019 зазначено, що чинною та обов'язковою для виконання постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 18.10.2017 було зобов?язано МВС України не лише повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_3 належної йому одноразової грошової допомоги, а й прийняти відповідне рішення про призначення та виплату ОСОБА_3 такої допомоги, і це рішення не було виконане, тому відповідачем правомірно накладено на МВС України штраф згідно постанови від 26.06.2018.
Станом на 07.06.2019 рішення суду про зобов?язання Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом, залишалось невиконаним.
У зв?язку з невиконанням боржником рішення суду державним виконавцем 07.06.2019 винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство внутрішніх спрар України у розмірі 10200 грн. Починаючи з дати відкриття виконавчого провадження (24.05.2018) по 01.10.2019 Міністерством внутрішніх справ України не виконано виконавчий лист Октябрського районного суду м. Полтави № 554/5683/17 від 20.02.2018 та повторно не розглянуто висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності прадівника міліції» з урахуванням обставин, встановлених судом.
Вимога державного виконавця щодо виконання рішення суду залишилась без належного реагування. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов?язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Будь-які дії, рішення державного виконавця у встановленому законом порядку незаконними по даному виконавчому провадженню не визнавались.
Як вбачається з наведеного, службові особи Міністерства внутрішніх справ України не вжили заходів щодо належного виконання рішення суду, законні вимоги державного виконавця щодо його виконання боржником не виконані. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України /том. 1 а. м. 6-8/.
Як зазначалось, за наслідками проведення досудового розслідування кримінальне провадження № 62020100000000390 закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб МВС України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України /том. 2 а. м. 132-138/.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування було виконано ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема:
-витребувано у МВС України належним чином завірені копії документів, які підтверджують нарахування та виплату ОСОБА_3 одноразової допомоги /том. 1 а. м. 44-46/;
-допитано свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 /том. 1 а. м. 88-91, 120-124, 176-183, 228-233, том. 2 а. м. 9-14, 15-20, 21-24, 25-29, 30-33/;
-надано доручення для проведення слідчих (розшукових) дій /том. 1 а. м. 109-110, том. 2 а. м. 5-7/;
-cкеровано лист до МВС України з метою ініціації проведення службового розслідування за фактом можливого невиконання службовими особами МВС України постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 /том. 1 а. м. 111-112/;
-надано вказівки в порядку ст. 39 КПК України /а. м. 2-4/.
Перевіряючи надані матеріали на предмет відповідності рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя відзначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії або бездіяльність, які оцінюються, не є злочином.
Кримінальна відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 382 КК України настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вказані дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
В постанові від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 Октябрський районний суд м. Полтава постановив:
-визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як інваліда 2-ї групи у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та не належного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства, встановлених постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.03.2017 справа №554/1177/17, яка набрала законної сили;
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства Внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення на виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку, встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 справа №554/1177/17, яка набрала законної сили;
-зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин, встановлених судом;
-зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 , як інваліду 2-ї групи, у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» /том. 1 а. м. 84-86/.
Згідно висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 27.03.2018 на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 ОСОБА_3 нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 290 000 грн. /том. 1 а. м. 27/.
24.05.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_13 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56467088 на підставі виконавчого листа № 554/5683/17 від 20.02.2018, який видано в межах судової справи № 554/5683/17 /том. 1 а. м. 19-20/.
26.06.2018 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_13 в межах виконавчого провадження № 56467088 на Міністерство внутрішніх справ України за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн. /том. 1 а. м. 22-23/.
В подальшому у задоволенні позовних вимог Міністерства внутрішніх справ України щодо визнання протиправними дії щодо винесення постанови від 26.06.2018 про накладення штрафу у ВП № 56467088 відмовлено рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.05.2019 у справі № 826/11966/18 /том. 1 а. м. 28-30/. Вказане судове рішення залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 /том. 1 а. м. 31-34/.
07.06.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_13 у межах виконавчого провадження № 56467088 на Міністерство внутрішніх справ України за невиконання рішення суду накладено штраф на користь держави у розмірі 10 200 грн. /том. 1 а. м. 36-39/.
Згідно висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 від 17.07.2019, останньому нараховано та виплачено одноразову грошовому допомогу в розмірі 172 890 грн. /том. 1 а. м. 54/.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_14 від 25.11.2019 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 554/5683/17 від 20.02.2018 /том. 1 а. м. 69-70/.
Зазначена постанова була оскаржена в судовому порядку.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21.08.2020 у справі № 554/4569/20 у задоволенні позовних вимог щодо скасування вказаної вище постанови було відмовлено. Однак, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.08.2020 по справі № 554/4569/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП №56466467 щодо виконання виконавчого листа №554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави; в іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.08.2020 по справі № 554/4569/20 - залишено без змін.
На підставі зазначеного, державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 56466467.
Вказані обставини підтверджуються протоколами допиту свідків, які долучені до матеріалів кримінального провадження.
В подальшому, відповідно до висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 24.12.2020 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 554/5683/17, ОСОБА_3 виплачено решту суми одноразової грошової допомоги в розмірі 117 110 грн. /том. 1 а. м. 164/.
Таким чином, розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на виконання судових рішень становить 290 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (надалі - Порядок), Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як зазначено в постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0491851 від 16.08.2016 року ОСОБА_3 встановлено другу групу інвалідності. Вказана обставина не оспорювалась.
Факт встановлення ОСОБА_3 інвалідності ІІ групи підтверджується також пенсійним посвідченням ОСОБА_3 № 3008223553 серії ААЇ № 873970 /том. 1 а. м. 17/.
Отже, днем встановлення ОСОБА_3 інвалідності є 16.08.2016.
Згідно з абз. 2 п. 2 ч. 3 Порядку грошова допомога призначається та виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
У відповідності до абз. 3 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір прожиткового мінімуму з 01.05.2016 по 30.11.2016 для працездатних осібстановив 1450 гривень.
Таким чином, з урахуванням наведених вище положень законодавства, на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 ОСОБА_3 слід було нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі 290 000 грн. (1450 грн. х 200-картний розмір прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб станом на 16.08.2016).
Як зазналось вище та що вбачається з матеріалів кримінального провадження, сукупний розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на виконання судових рішень становить 290 000 грн.
Такі дії МВС України не можна розцінювати як умисне вжиття дій, що направлені на невиконання чи перешкоджанню виконанню судового рішення. Як результат, судове рішення виконано в повному обсязі.
Будь які інші відомості які б підтверджували наявність в діях службових осіб МВС України суспільно-небезпечного діяння, яке містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, у матеріалах кримінального провадження відсутні, а також відсутні відомості, що правам і свободам ОСОБА_3 заподіяно істотної шкоди.
Підстав для висновку, що в ході нового досудового розслідування можуть бути встановлені додаткові обставини, слідчим суддею не встановлено і скарга на постанову про закриття кримінального провадження таких підстав не містить. В свою чергу слідчим об'єктивно оцінено позицію заявника, у сукупності та взаємозв'язку із зібраними доказами, а підстави вважати, що допит заявника може вплинути на правильність прийнятого слідчим рішення наразі відсутні. Окрім того, ОСОБА_3 допитувався як свідок в межах означеного кримінального провадження.
Оцінивши вищенаведені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та положенням закону про кримінальну відповідальність висновок слідчого про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, в діянні уповноважених осіб МВС України, а відтак не вбачає підстав для задоволення скарги.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_4 від 04.12.2023 про закриття кримінального провадження № 62020100000000390, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2020 - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1