10 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/8652/23 пров. № А/857/24398/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Гінди О. М., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №460/8652/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, рішень про коригування митної вартості, -
суддя в 1-й інстанції - Дуляницька С. М.,
дата ухвалення рішення - 16 листопада 2023 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 16 листопада 2023 року,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» звернулося в суд з позовом до відповідача - Рівненської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000817 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000045/2 від 10 жовтня 2022 року; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000828 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000046/1 від 10 жовтня 2022 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000817 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000045/2 від 10 жовтня 2022 року. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000828 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000046/1 від 10 жовтня 2022 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки. У зв'язку відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 Митного кодексу України. Таким чином, дії Рівненської митниці щодо винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості імпортованого товару є правомірними, обґрунтованими, здійснені в межах наданої законом компетенції і не порушують прав позивача. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що відповідачу було надано усі необхідні документи, які повною мірою підтверджують числові значення митної вартості товару, відомості у них не мають протиріч, неточностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом визначення митної вартості. Відомості у поданих до митного оформлення документах співвідносяться між собою, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар і його вартість, тому доводи митного органу про те, що поданий пакет документів є неповним та містить неточності, не відповідає дійсним обставинам справи. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ототрак» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Ототрак» укладений контракт на поставку автомобільних запчастин із заводами виробниками AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD.STI та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD.STI.
З метою митного оформлення придбаного товару за вказаним вище Контрактом з AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD.STІ подано митну декларацію №UA204020/2022/025653 від 10 жовтня 2022 року з документами: Контракт №OT22-001-AD-U від 02 лютого 2022 року, Специфікація №6V1 від 21 вересня 2022 року, Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №IHR2022000000123 від 22 вересня 2022 року, Рахунок-проформа (Proforma invoice) №Р-0122103.01 від 21 вересня 2022 року, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №V0986254 від 26 вересня 2022 року, Квитанція SWIFT №231 від 22 вересня 2022 року, Заключна виписка з AT КБ «Приватбанк» за 22 вересня 2022 року, CMR№210063 від 30 вересня 2022 року, Відвантажувальна специфікація №PL-0122101 від 22 вересня 2022 року, Прайс-лист з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, Митна декларація країни відправлення MRN22341300EX00794691 від 26 вересня 2022 року, Пакувальний лист №PL-0122101 від 22 вересня 2022 року, Лист Вих. №1010-1 від 10 жовтня 2022 року, e-Fatura №IHR2022000000123 від 22 вересня 2022 року, Транзитна митна декларація MRN22TR34130002891232 від 30 вересня 2022 року, Договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19 грудня 2019 року, Рахунок- фактура РФ-ОТ002242 від 03 жовтня 2022 року, Прибуткова накладна №15 від 01 березня 2022 року, Прибуткова накладна №25 від 01 квітня 2022 року, Прибуткова накладна №26 від 01 квітня 2022 року, Прибуткова накладна №44 від 08 червня 2022 року, Прибуткова накладна №47 від 08 червня 2022 року, Прибуткова накладна №61 від 12 липня 2022 року, Прибуткова накладна №78 від 15 серпня 2022 року, Прибуткова накладна №79 від 15 серпня 2022 року, Прибуткова накладна №89 від 29 серпня 2022 року, Прибуткова накладна №104 від 10 жовтня 2022 року, Видаткова накладна №215 від 25 серпня 2022 року, Видаткова накладна №128 від 18 липня 2022 року, Видаткова накладна №232 від 14 вересня 2022 року (а.с.19-67 т.1).
Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів від 10 жовтня 2022 року №UA204020/2022/000045/2 (далі - Рішення №UA204020/2022/000045/2), яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів (а.с.69 том 1).
Рішення №UA204020/2022/000045/2 містить опис підстав для коригування митної вартості: при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів виявлені окремі неточності:
І. Митна вартість імпортованого товару №1 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1. Відмовою у наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно з вимогами митниці, таких як: 1. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за 12 липня 2022 №UA204020/2022/017262- 4,22 дол. США за кг.
У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно з положеннями глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої з виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного тексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу ї значення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митниці із врахуванням обсягів товарів:
товар №1 - (МД від 12 липня 2022 №UA204020/2022/017262 4,22 дол. США за кг), числове значення митної вартості товару становить 1811710,8361 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 49542,8000 USD.
Митним органом прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000817, якою відмовлено у митному оформленні товарів за МД №UA204020/2022/025653 від 10 жовтня 2022 року (а.с.68 том 1).
З метою митного оформлення придбаного товару за Контрактом з контрагентом - HP HAKAN OTOMOTIV ІС VE PIS TIC. LTD. STI позивачем подано МД №UA204020/2022/025644 від 10 жовтня 2022 року (а.с.95-97 том 1).
Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000828. Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р., а подані до митного оформлення документи містять неточності (а.с.141 т.1).
Позивачем митному органу для розмитнення подано документи, а саме: МД №UA204020/2022/025644 від 10 жовтня 2022 року, Контракт №OT22-004-HP-U від 04 квітня 2022 року, Специфікація №4V1 від 26 вересня 2022 року, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №НР32022000000050 від 26 вересня 2022 року, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №V0799068 від 27 вересня 2022 року, CMR №210064 від 30 вересня 2022 року, Відвантажувальна специфікація від 26 вересня 2022 року, Пакувальний лист від 26 вересня 2022 року, Прайс лист з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року, Митна декларація країни відправлення MRN22341300EX00797268 від 27 вересня 2022 року, ЛистВих. №1010-1 від 10 жовтня 2022 року, Договір доручення №19/12/19 щодо надання послуг з декларування товарів від 19 грудня 2019 року, Договір №Д0210821 про перевезення вантажу в міжнародному і внутрішньому сполученні від 21 серпня 2021 року, e-Fatura №НР32022000000050 від 26 вересня 2022 року, Транзитна митна декларація MRN22TR34130002891232 від 30 вересня 2022 року, Рахунок - фактура РФ-ОТ002244 від 03 жовтня 2022 року, Прибуткова накладна №94 від 07 вересня 2022 року, Видаткова накладна №266 від 16 вересня 2022 року (а.с.98-138 том 1).
Оплата товару здійснювалася в обумовленому сторонами порядку, згідно зі ст.4 Контракту №OT22-004-HP-U від 04 квітня 2022 року, якою визначено, що оплата Покупцем Товару здійснюється шляхом переказу на рахунок Продавця суми і в терміни, зазначені Специфікаціях чи Інвойсах на партію товарів. Так, згідно з Рахунком-фактурою (Commercial invoice) №НР32022000000050 від 26 вересня 2022 року та Специфікації №4V1 від 26 вересня 2022 року передбачено, що 100% оплата здійснюється протягом 45 календарних днів з дати Рахунку-фактури.
На момент розмитнення товариством не були подані документи щодо підтвердження оплати товару, зокрема, які були оформлені відповідно до умов договору пізніше: квитанція SWIFT №240 від 25 жовтня 2022 року та виписка з AT КБ «Приватбанк» за 25 жовтня 2022 року (а.с.139-140 том 1).
Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2022/000046/1 від 10 жовтня 2022 року (а.с.142 том 1):
І. Митна вартість імпортованого товару №7 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1. Відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.
ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною" виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови в надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як:
Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів №7 за МД А408020/2022/030140 від 08 серпня 2022 року за ціною 10,9 дол. США за кг.
У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ.
ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом митну вартість товару №1, 3, 4, 5 скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України, що базується на положеннях статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей:
При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних враховуючи транспортні витрати, згідно з інформацією, наявною у митниці із врахуванням обсягів товарів:
Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів №7 за ціною 10,9 дол. США за кг. - числове значення митної вартості товару становить 6014,8398 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 164,4810 USD.
Позивач не погодився з такими Рішеннями та Картками відмови, тому звернувся у суд.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів, натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).
Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом ч.4 ст.53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За приписами ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За змістом ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частини 1, 2 ст.55 МК України передбачають, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
Крім того, ч.1 ст.58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. У частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.
За змістом ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Як зазначено вище, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного кодексу України.
З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ОТОТРАК» укладено контракти на поставку автомобільних запчастин з заводами-виробниками з Республіки Туреччина, а саме: AKKUS DOKUM SANAYI VE TIС. LTD. STI. і HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. Разом з митними деклараціями були подані до митного органу усі належні документи, які підтверджують митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору).
Жодних розбіжностей у документах, які подавались позивачем до митного оформлення товару, не встановлено.
Однак митним органом сформовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості.
Матеріалами справи стверджується, що по декларації №UA204020/2022/025653 від 10 жовтня 2022 року (AKKUS DOKUM SANAYI VE TIC. LTD.STІ) Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/000817 та причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994р., а подані до митного оформлення документи містять неточності.
У зв'язку з цим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2022/000045/2 від 10 жовтня 2022 року Товар постачався на умовах FCA- ISTANBUL. За результатом всіх митних процедур товар розмитнено за МД № UA204020/2022/025722 від 10 жовтня 2022 року з донарахуванням митних платежів на суму 336867,36 грн, в тому числі ПДВ 231596,31 грн, мито 105271,05 грн.
Апелянт зазначає про те, що митниця володіла інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за 12 липня 2022 року № UA204020/2022/017262- 4,22 USD/кг, однак митний орган не зазначає, які саме неточності містяться у документах, поданих до митного оформлення, що перешкодило визначити митну вартість за основним методом - за ціною договору.
Разом з тим, як стверджується матеріалами справи, з метою митного оформлення товарів відповідачу надано усі необхідні документи, які повною мірою підтверджують числові значення митної вартості товару, відомості у них не мають протиріч, неточностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом визначення митної вартості. Відомості у поданих до митного оформлення документах співвідносяться між собою, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар і його вартість.
Крім того, щодо коригування митної вартості товару № 1 на підставі МД UA204020/2022/017262 від 12 липня 2022 року суд першої інстанції правильно зазначив, що МД від 12 липня 2022 року №UA204020/2022/017262 розмитнена з урахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2022/00461 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000018/2 від 12 липня 2022 року, тобто за резервним методом. Ці рішення митного органу оскаржуються у Рівненському окружному адміністративному суді у справі № 460/664/23.
Згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000018/2 від 12 липня 2022 року митну вартість було відкориговано на підставі МД від 20 серпня 2021 року №UA204020/2021/025754, товар за якою розмитнено з урахуванням картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2021/00745 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2021/000033/2 від 20 серпня 2021 року, тобто за резервним методом. Дані рішення митного органу були визнані протиправними та скасовані рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі № 460/17442/21. Інших митних декларацій, до ціни товару по яких прирівнювалася митна вартість імпортованих позивачем товарів, відповідач суду не надав, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість відповідних тверджень суб'єкта владних повноважень.
Щодо митної декларації №UA204020/2022/025644 від 10 жовтня 2022 року по контракту з HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD.STI, де митний орган зазначає, що володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів за МД UA408020/2022/030140 від 08 серпня 2022 року, то колегія суддів зазначає про те, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Крім того, матеріалами справи стверджується, що у рішенні про коригування митної вартості товарів UA204020/2022/000046/1 від 10 жовтня 2022 року не вказано, на основі яких відомостей визначено митну вартість імпортованих товарів, зокрема, за якою митною декларацією здійснюється коригування митної вартості товару, що свідчить про грубе порушення пункту 2.1. Розділу ІІ. «Опис граф рішення» Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зокрема абзацу 5 частини Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості». Також митний орган вказує, що за результатом проведеної процедури консультації скориговано митну вартість товарів №1, 3, 4, 5, разом з тим фактично скориговано товар №7, без зазначення докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні його митної вартості.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Колегія суддів зазначає, що надані для митного оформлення документи не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, а тому у Рівненської митниці були відсутні передбачені ч.3 ст.53 МК України підстави для пред'явлення письмової вимоги про надання додаткових документів.
При цьому, наведені у повідомленні митниці декларанту обставини не свідчили про те, що у відповідача були наявні підстави сумніватися у правильності числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.
З врахуванням наведеного вище, колегія суддів зазначає про те, що неузгодженості у документах, наданих для митного оформлення судом не встановлено.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості, крім номера, ціни та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості, не містить жодної іншої інформації про товар, який за нею ввозився, що не відповідає вимогам законодавства та свідчить про порушення при застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів.
Матеріалами справи стверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, разом з тим, Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митних деклараціях, як і не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.
Інші обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №460/8652/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 10 червня 2024 року.