10 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/15828/23 пров. № А/857/2107/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (головуючий суддя Щербакова В.В., м. Рівне) у справі № 460/15828/23 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ФОП ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 408917000705-22 від 16.05.2023 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 58989,50 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що посадовими особами податкового органу порушено встановлений порядок проведення фактичної перевірки. Зазначає, що зі змісту наказу про проведення фактичної перевірки вбачається, що підставою проведення зазначено підпункт 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80 ПК України”. Вважає, що правових підстав для проведення перевірки у відповідача не було.
Щодо висновків перевірки по суті виявлених порушень апелянт зазначає, що веде облік товарних запасів в електронній формі, оригінали первинних документів знаходяться безпосередньо у кафетерії, про що було повідомлено посадових осіб, що здійснювали перевірку, однак вимоги про візуалізацію форми обліку від них не надходило. Наголошує, що твердження відповідача про порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР не відповідає дійсності.
Щодо проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії з УКТ ЗЕД вказує, що податковий орган здійснював фактичну перевірку, натомість перевірка чеків за минулий період носить характер документальної перевірки.
Також зазначає, що контролюючим органом не наведено в акті перевірки доказів, що алкогольні напої на загальну суму 20368,90 були продані саме у пляшках, а не реалізовані на розлив.
Крім того, звертає увагу, що контролюючим органом не встановлено, який саме товар на суму 2688,10 грн. було продано та непроведено розрахункову операцію через РРО.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та вказав, зокрема, що зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей та фактичних обставин, що стали підставою для призначення перевірки, зокрема, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, приписами п.п 81.1 статті ПК України не вимагається, а тому вважає, що наказ ГУ ДПС України в Рівненській області №753-п “Про проведення фактичної ФОП “ ОСОБА_1 ” прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки, та за наявності передбаченої ПК України підстави для її проведення. Наголошує, що ході перевірки встановлено порушення вимог п.1,2,11,12 ст.3 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому винесене податкове повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 58989,50 грн. є законним.
Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2006020000000017470 від 20.01.2022.
Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД 47.11 є “Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами”.
На підставі наказу від 20.04.2023 року №573-п Головного управління ДПС в Рівненській області посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області було проведено фактичну перевірку кафетерію за адресою: АДРЕСА_1 , де ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з питань дотримання вимог законодавства в питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, в тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, в тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
В якості підстави фактичної перевірки у наказі зазначено: “підпункт 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України”.
За результатами фактичної перевірки було складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами, від 25.04.2023 року №3839/ж5/17-00-07-05-17/2968000728.
На підставі вказаного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 408917000705-22 від 16.05.2023 року, яким було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п.п.1,2,11,12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та на підставі п.1,7 ст.17 та ст.20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у розмірі 58989,50 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Рівненській області від 16.05.2023 № 408917000705-22 протиправним, позивач звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми визначають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі, на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” покладені на відповідача.
Наведене свідчить про наявність у відповідача правових підстав для проведення фактичної перевірки згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а саме, на здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 серпня 2023 року у справі № 440/3538/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16.
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19 вказав, що незазначення конкретних підстав у наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України в наказі про проведення перевірки достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
Як вбачається з наказу Головного управління ДПС в Рівненській області №573-п від 20.04.2023 року, контролюючий орган призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі, визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про проведення фактичної перевірки виданий правомірно та підставно, відтак доводи апелянта про протиправність призначення та проведення фактичної перевірки позивача, і як наслідок, визнання протиправним та скасування ППР, прийнятого за її результатами, у зв'язку з відсутністю у наказі про призначення перевірки фактичних підстав для її проведення, є помилковими.
Щодо доведеності встановленого актом фактичної перевірки порушення позивачем п.п.1,2,11,12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, апеляційний суд зазначає наступне.
В акті перевірки від 25.04.2023 року №3839/ж5/17-00-07-05-17/2968000728, на підставі якого винесене оскаржуване ППР, встановлено порушення п.1,2,11,12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” а саме, непроведення розрахункових операцій через РРО, незабезпечення відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв, порушення режиму програмування в РРО найменування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації і застосовано санкції, передбачені ч.1, 7 ст.17 та ст.20 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, на суму 58989,50 грн.
Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який зареєстрований платником акцизного податку при проведенні розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі з реалізації підакцизної групи товарів (алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів) допущено невідповідність сум готівкових коштів у розмірі 2132,10 грн., що свідчить про непроведення операцій через РРО та відповідно не роздруковано та не видано фіскальні чеки покупцям.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( далі - Закон №265/95-ВР ) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно пункту 1 , 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
З аналізу цієї норми вбачається, що пунктом 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, за порушення якого позивача притягнуто до відповідальності, передбачений обов'язок суб'єкта господарювання проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, згідно п. 1 розділу ІІ якого фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
У пункті 2 розділу ІІ Положення №13 встановлено обов'язкові реквізити, які повинен містити фіскальний чек.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за №624/34907; чинний з 01.08.2020) розділ ІІ Положення №13 викладено у новій редакції.
У цій редакції пункт 2 цього розділу передбачає, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21).У реквізиті Акцизний податок його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
З 01.07.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за №832/36454), яким внесено зміни до Положення №13, а саме: пункт 2 розділу ІІ викладено в такій редакції: Фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті Акцизний податок його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.
Пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ/ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
За змістом п. 226.1 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Таким чином, зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується не на відкорковані напої, а на продаж повної (цілої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Судом першої інстанції встановлено, що доданий до акту перевірки документ містить зведену інформацію щодо номерів фіскальних чеків, дати та часу проведення операції, її загальної суми, найменування, кількість, вартість та код товару згідно з УКТЗЕД, серії та номер МАП. В графі серії та номер МАП у всіх операціях міститься значення “NULL”, тобто по всіх операціях відсутні дані щодо серії та номеру МАП.
В якості найменування товару зазначено назву алкогольного виробу та його об'єм.
Судом першої інстанції зауважено, що сума операції співпадає з ціною за одиницю товару, а у разі реалізації кількох одиниць товару сума операції співвідноситься з ціною та кількістю товару.
Зокрема, рядок №1 (перше порушення) додатку містить наступну інформацію:
Фіскальний чек №3579 від 26.04.2022 о 12:53
Загальна сума 153,00грн.
Найменування товару : 2208601100#горілка “гріг дей” орідж лайф 0,7 л., код УКТЗЕД 2208601100, вартість за одиницю товару 153,00 грн.
Кількість/об'єм товару 1.00
Відповідно, загальна сума операції 153,00 грн.
Враховуючи наведене, доводи апелянта щодо реалізації алкогольних напоїв на розлив або у складі коктейлів є недоведеними, а матеріалами справи підтверджено факт реалізації товару у повному об'ємі 0,7 л..
Позивачем на підтвердження факту приготування коктейлів шляхом змішування алкогольних напоїв ліцензованих виробників, що придбавається позивачем у готовому вигляді з марками акцизного податку, з іншими інгредієнтами (складниками) у відповідності до затверджених технологічних карт, доказів не надано, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 100% вартості проданого товару за перше порушення (153,00 грн.) та 150% вартості з кожне наступне порушення.
Також судом першої інстанції встановлено, що у фіскальному чеку №3000977726 зазначено код УКТ ЗЕД, який містить 9 символів, зокрема, 220820120 - коньяк “Аджарі”.
Коди в УКТЗЕД об'єднані у товарні позиції, позиції - в групи, а групи - в розділи. Для визначення кодів товарів керуються положеннями Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, примітками до розділів, груп, позицій, підпозицій категорій та підкатегорій. Назви розділів та груп в УКТЗЕД не мають юридичної сили. Всього в УКТЗЕД є 21 розділ та 97 груп. Розділи в УКТЗЕД позначаються римськими цифрами, а групи - арабськими цифрами. Товарні позиції позначаються числом з чотирьох арабських цифр. Товарні позиції в свою чергу деталізовані на товарні підпозиції - шестицифрові коди. Товарні підпозиції в УКТЗЕД, у свою чергу, поділені на категорії (восьмицифрові коди), а товарні підкатегорії - на товарні підкатегорії (десятицифрові коди)
Отже, підакцизні товари місять 10-тизначний код УКТЗЕД.
Згідно додатку до Закону України "Про Митний тариф України", код УКР ЗЕД товару коньяк (Cognac) - 2208 20 12 00, що не відповідає коду зазначеному позивачем при програмуванні товару.
Враховуючи наведене, обставини щодо незабезпечення програмування найменування товару із зазначенням коду товарної підкатегорії УКТЗЕД, відповідають висновкам податкового органу.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.12 .ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
З аналізу цієї норми вбачається, що пунктом 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, за порушення якого позивача притягнуто до відповідальності у вигляді фінансових санкцій, передбачений обов'язок суб'єкта господарювання, який здійснює розрахункові операції, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а також надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В акті перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, згідно акту зняття залишків загальна сума необлікованого товару, а саме, надлишок алкогольних напоїв та тютюнових виробів, складає 19151,00 грн. Акт містить найменування товару, його кількість та ціну реалізації.
Правила ведення обліку товарних запасів поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону №265/950ВР зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП визначено Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2021 № 496 (далі - Порядок №496)
Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми.
Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі. (пункт 2 розділу ІІ Порядку №496)
Апелянт зазначає, що веде облік товарних запасів в електронній формі, оригінали первинних документів знаходяться безпосередньо у кафетерії, про що було повідомлено посадових осіб, що здійснювали перевірку, однак вимоги про візуалізацію форми обліку від них не надходило.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідної форми ведення обліку позивачем не надано ні під час перевірки, ні під час судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанції, як і не спростовано пояснень ФОП Передерко, які надані до акта перевірки, де вона вказала, що форму ведення обліку товарних запасів не веде.
Також у вказаних поясненнях зазначено наступне: “Розбіжність готівки у зв'язку з тим, що не проводила розрахункових операцій через РРО, не забезпечено використання режиму попереднього програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД випадково, не вказувала марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв випадково”.
З наведеного вбачається, що позивачем під час проведення перевірки не заперечувалось вчинення порушень виявлених контролюючим органом.
Доказів на спростування наведених обставин позивач не надала ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає в діях Головного управління ДПС у Рівненській області протиправності, оскільки оскаржуване ППР прийняте відповідачем на підставі закону, обгрунтовано, з дотриманням відповідної процедури.
Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 460/15828/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар