Справа № 500/2599/24
11 червня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області, у якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував самостійно задекларовані згідно податкової декларації за три квартали 2023-го року з податкового зобов'язання з єдиного податку, то у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на суму 29335,94грн, з огляду на що податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою від 30.04.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
20.02.2024 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду та довідкою ф.20 відділення поштового зв'язку із зазначенням причин повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини першої статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
На виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/2599/24 розміщене 13.05.2024 на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної судової справи.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №820/5676/17.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.
03.05.2024 на вимогу суду податковим органом подано довідку про актуальну суму податкового боргу відповідача, заявлену у межах даної судової справи (арк. справи 20-21).
Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
З матеріалів справи слідує, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований як суб'єкт господарювання та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник єдиного податку третьої групи (арк. справи 5-7).
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній станом на 27.03.2024 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені самостійно задекларовані суми податкового зобов'язання з єдиного податку за три квартали 2023-го звітного року внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму в розмірі 29335,94грн.
Так, заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих платником самостійно згідно податкової декларації платника єдиному податку - фізичної особи - підприємця №9365572501 від 09.01.2024 за три квартали 2023 року в сумі 29335,94грн (арк. справи 11).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. При цьому, виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що позивач є платником єдиного податку третьої групи.
Згідно пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є квартал.
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації подаються на базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем подано до контролюючого органу три податкові декларації платника єдиного податку третьої групи.
Загальна сума самостійно задекларованого відповідачем грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку та не сплаченого у визначенні законом строки станом на 27.03.2024 становить 29335,94грн, що підтверджується довідками про наявність податкового боргу (арк. справи 7, 21).
Таким чином, шляхом подання відповідної податкової декларації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця, відповідач самостійно визначив та узгодив податкове зобов'язання з єдиного податку на загальну суму 29335,94грн.
У відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з єдиного податку на загальну суму 29335,94грн та є податковим боргом.
Як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 Податкового кодексу України відповідачу була надіслана податкова вимога форми «Ф» №0000975-1303-1900 від 03.04.2023 (арк. справи 10), яку надіслано рекомендованим листом з повідомлення про вручення та вручено відповідачу (арк. справи 10 зворот).
Суд встановив, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, зазначена податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 29335,94грн відповідач не надав, а суд не здобув.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідного бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 29335 (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 94коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 червня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мірінович У.А.