11 червня 2024 р. Справа № 480/12617/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком, однак рішенням від 11.05.2023 № 184150011100 відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За підрахунками відповідача його страховий стаж складає 25 років 07 місяців 05 днів, замість необхідних для призначення пенсії 30 років. При цьому до страхового стажу відповідач не зарахував період його роботи з 27.12.1988 по 02.01.1992 в Кооперативі "Електрон" на посаді радіомонтажера. Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що факт зайнятості на зазначеній роботі підтверджується даними трудової книжки та оригіналами відповідних письмових документів. У зв'язку з цим відмова відповідача зарахувати до його страхового стажу вказаний період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, є протиправною та такою, що порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що необхідною умовою призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. При цьому станом на день звернення з заявою про призначення пенсії позивачу виповнилося 60 років, його страховий стаж склав 25 років 07 місяців 05 днів. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 27.12.1988 по 02.01.1992, оскільки в трудовій книжці наявні виправлення та дописи. Для зарахування до стажу цього періоду роботи уточнюючі довідки позивач не надав. У зв'язку з цим рішення про відмову в призначенні пенсії є правомірним. Вважає, що порушень чинного законодавства під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.05.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої було додано усі документи, які підтверджують його право на пенсію за віком.
Рішенням від 11.05.2023 № 184150011100 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу роботи. За підрахунками відповідача його страховий стаж становить 25 років 07 місяців 05 днів (а.с.8).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати позивачу до стажу період роботи з 27.12.1988 по 02.01.1992 в Кооперативі "Електрон" необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших передбачених джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
На підставі ст. 8 Закону громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, за період роботи до 01 січня 2004 року (дата набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, страховий стаж підтверджується відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
У спірних правовідносинах відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком через відсутність у нього необхідного страхового стажу. Зокрема, відповідач не зарахував період роботи позивача з 27.12.1988 по 02.01.1992 в Кооперативі "Електрон" на посаді радіомонтажера.
Матеріалам справи підтверджується, що факт зайнятості позивача в Кооперативі "Електрон" в період з 27.12.1988 по 02.01.1992 підтверджується даними трудової книжки (а.с.5-7), яка на підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Таким чином, період роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком, підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу, доводить протиправність дій відповідача щодо відмови зарахувати йому цей період роботи до страхового стажу та призначити пенсію за віком.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, не зарахувавши спірний період роботи до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 27.12.1988 по 02.01.1992 в Кооперативі "Електрон" на посаді радіомонтажера є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, суд з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії та прийняти рішення за наслідками її розгляду, що буде обгрунтованим способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.13).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, ідентифікаційний код 22933548) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.05.2023 № 184150011100 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незарахування до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Кооперативі "Електрон" на посаді радіомонтажера з 27.12.1988 по 02.01.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи в Кооперативі "Електрон" на посаді радіомонтажера з 27.12.1988 по 02.01.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 04.05.2023 та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах