11 червня 2024 року Суми Справа № 480/2679/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною відмову відповідача № 1800-0603-8/14144 у повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 14434 грн; зобов'язати відповідача сформувати та подати до Управління ДКС України у м. Сумах подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 14434 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач вперше придбав нерухоме майно за договором купівлі-продажу. При нотаріальному посвідченні договору позивачем помилково було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повернути помилково сплачену суму збору, оскільки житло було придбано вперше. Відповідач відмовив у задоволенні такої заяви, посилаючись на відсутність інформації про громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла.
08.04.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд на підставі норми ч. 6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини.
06.02.2024 на підставі договору купівлі-продажу позивач придбав нерухоме майно - квартиру, вартістю 1 443 454 грн (а.с.5-6).
06.02.2024 приватним нотаріусом зареєстровано право власності на квартиру (рішення про державну реєстрацію № 71448552 від 06.02.2024 (а.с.7).
06.02.2024 позивачем було сплачено 14434,54 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, що підтверджується квитанцією MTB BANK № 5G5Q - 06022024/4212119 від 06.02.2024 (а.с.3).
Позивач звернувся із заявою до відповідача про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що не заперечується сторонами.
20.03.2024 відповідач відмовив позивачу у поверненні суми сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, про що зазначив у листі, де вказано, що відповідач не має правових підстав для повернення збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.4).
Суд звертає увагу, що вказаний лист відповідача не є індивідуальним актом та містить лише правову позицію відповідача із спірного питання. Тому суд надає оцінку діям (бездіяльності) відповідача.
Висновки суду та їх мотиви.
Суд зазначає, що основне питання у даному спорі є те, чи правомірно відповідачем не було вирішено питання повернення позивачу сплаченого збору, на підставі того, що у відповідача відсутні дані про інформацію про громадня, які придбавають житло.
Відповідаючи на вказане запитання, суд зазначає, що поведінка відповідача була неправомірною.
Щодо факту придбання майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.98 № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З урахуванням ч. 2 ст. 77 КАС України, в даному спорі саме на відповідача покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а саме відповідач повинен довести, що майно позивачем придбано не вперше.
При цьому, відповідач, в силу вимог норми ч. 2 ст. 77 КАС України,не спростував твердження позивача щодо придбання ним житла вперше. В той же час, позивачем доведено свою правову позицію належними та допустимими доказами.
Як встановлено судом, позивач вперше придбав нерухоме майно - квартиру, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 06.02.2024 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 29.03.2024 (а.с.7-8).
Тому суд дійшов висновку, що позивач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки вперше придбав майно, а збір сплачено ним помилково.
Щодо неможливості відповідача перевірити дані стосовно позивача.
Пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010 встановлено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Пунктом 5 порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Судом встановлено, що позивач звертався із заявою до відповідача про повернення суми помилково сплаченого збору, проте отримав відмову з підстави відсутності в органі Пенсійного фонду України інформації про осіб, які придбали житло вперше.
Як вже зазначалось, доказами наявними в матеріалах справи підтверджується факт придбання житла позивачем вперше.
Суд звертає увагу, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України (його територіальних органів), як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються на державу.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали (п.п.2, п. 6 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280).
Тому суд не приймає до уваги доводів відповідача, які були викладені у листі від 20.03.2024, щодо того, що відповідач не володіє вказаною вище інформацією.
Висновки суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задовольняє їх шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання позивача вчинити певні дії, оскільки бездіяльність відповідача (пасивна форма поведінки) щодо несформування подання про повернення позивачу суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України.
Вимога зобов'язання відповідача сформувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах підлягає задоволенню, оскільки відповідно до норми п. 3 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати.
Витрати судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено, то суд, на підставі норми ст. 139 КАС України, стягує з відповідача судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Витрати на правничу допомогу.
Відповідно до норми ч. 6 ст. 134 КАС України суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням іншої сторони.
В силу норми п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
В ухвалі про відкриття провадження суд встановлював відповідачу строк для подання відзиву, в тому числі щодо витрат на правничу допомогу. Проте відповідачем не було подано до суду як клопотань, так і належних та допустимих доказів неспівмірності судових витрат.
Суд звертає увагу, що він не має права на зменшення суми заявлених витрат на правничу допомогу(без відповідного клопотання сторони). Питання контролю ефективності роботи виконавчої гілки влади, до якої входить Пенсійний фонд України, не належить до повноважень та обов'язків суду, як і контроль правомірності того, що відповідач займає нейтральну позицію щодо співмірності витрат на правничу допомогу, що може призвести до нераціонального витрачання бюджетних коштів на відшкодування витрат фізичних осіб на вирішення правових конфліктів в публічно-правових правовідносинах. Всі вказані ризики покладаються не на суд і людину, а на органи виконавчої влади, які є незалежною гілкою влади.
Крім того, у разі порушення своїх прав є цілком логічним, що людина обире найбільш ефективний спосіб, на її думку, захисту своїх прав, в тому числі і відносно правничої допомоги, а не повинна думати про найменш економічно затратний для відповідача розмір витрат на правничу допомогу.
Тому питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу вирішується судом за наявними матеріалами справи.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 06.03.2024, укладеного між адвокатом Сідельник К.О. та позивачем; акту прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2024 в тякому зазначено, що сума вартості послуг складає 3000 грн.
Беручи до уваги той факт, що позовні вимоги задоволені, витрати на правничу допомогу підтверджуються належними та допустимими доказами та те, що відповідач не надав будь-яких клопотань та пояснень про розмір витрат на правничу допомогу у даній справі (щодо співмірності, тощо), суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неформування подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого, згідно квитанції MTB BANK № 5G5Q - 06022024/4212119 від 06.02.2024, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 14434 грн 54 коп.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково сплаченого, згідно квитанції MTB BANK № 5G5Q - 06022024/4212119 від 06.02.2024, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 14434 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 54 (п'ятдесят чотири) коп. та направити його оригінал до Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах (вул. Троїцька, 8, м. Суми, 40022).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. витрат по сплаті судового збору та 3000 (три тисячі) грн витрат на правничу допомогу.
5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 11.06.2024, оскільки з 03.06.2024 по 10.06.2024 суддя офіційно був відсутній на робочому місці.
Суддя А.І. Сидорук