ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
10 серпня 2009 року 17:20 № 13/577
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Заступник прокурора Деснянського району м.Києва
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Добробут-95" Товариство з обмеженою відповідальністю "Сотис"
про зобов'язання ТОВ «Сотис»повернути грошові кошти одержані за договором у сумі 686 600,00 грн. ТОВ «НВФ «Добробут-95»
про стягнення з ТОВ «НВФ «Добробут-95»(код ЄДРПОУ 2296169, м. Київ, пров. Госпітальний, 16) до державного бюджету грошові кошти у сумі 686 600,00 грн. визнання договору №09/06-04 від 02.06.2004р. недійсним
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що просить суд застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України та зобов'язати ТОВ «Сотис»повернути грошові кошти одержані за договором у сумі 686 600,00 грн. ТОВ «НВФ «Добробут-95» та стягнути з ТОВ «НВФ «Добробут-95»до державного бюджету грошові кошти у сумі 686 600,00 грн. оскільки вважає, що укладений між ними договір №09/06-04 від 02.06.2004р. відповідно до приписів Цивільного кодексу України є нікчемним.
Відповідач -1 своїми процесуальними правами не скористались, повноважного представника у засідання суду не направив. Отримання відправлених на його юридичну адресу повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечив, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Відповідач -2 своїми процесуальними правами не скористались, повноважного представника у засідання суду не направив. Отримання відправлених на його юридичну адресу повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечив, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Між Відповідачами був укладений договір №09/06-04 від 02.06.2004р. на технічне обслуговування та ремонт техніки. Згідно умов вказаного договору Відповідач -1 перерахував попередню оплату у сумі 686 600,00 грн. на розрахунковий рахунок Відповідача -2 в рахунок виконаних робіт.
Вказана вище оплата підтверджується податковою накладною № 263 від 29.06.2004р.на загальну суму 686 600,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 114 433,34 грн. та актами приймання-передачі виконаних робіт: №18 від 22.06.2004р. на суму 310 000,00 грн.; №19 від 23.06.2004р. на суму 310 000,00 грн.; №22 від 29.06.2004р. на суму 22 200,00 грн.; №21 від 25.06.2004р. на суму 22 200,00 грн.; №20 від 24.06.2004р. на суму 22 200,00 грн.
Позивач зазначає, що, вироком Деснянського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-469/06 від 10.07.2006р. гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст.205 КК України. Вироком встановлено, що у лютому 2004 року підсудний ОСОБА_1 з метою створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, не маючи на меті займатися фінансово -господарською діяльністю передав невстановленій досудовим слідством особі свій паспорт громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на його ім'я, також підписав статут ТОВ «Сотис»і отримав за свої дії грошову винагороду. Суд також встановив, що факт створення фіктивного підприємства ТОВ «Сотис»з метою прикриття незаконної діяльності та сприяння ухилення від сплати податків до Державного бюджету України суб'єктам підприємницької діяльності, з якими ТОВ «Сотис»укладало угоди.
Фінансово-господарську діяльність Відповідача -2 фактично здійснювали невстановлені досудовим слідством особи, які не володіли належним обсягом встановлених законом повноважень, тобто, мета укладання зазначеного договору була завідомо суперечна інтересам Держави, зокрема, з наповненням державного бюджету сплаченими суб'єктами господарювання належним чином податками.
Враховуючи викладене, Позивач просить суд застосувати наслідки, передбачені ст. 208 ГК України.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити виходячи з наступного.
Органи державної податкової служби відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року, можуть звертатися до судів із позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.
Аналізуючи подані Позивачем документи та факти, які встановлені вироком Деснянського районного суду м. Києва судом враховується, що ТОВ «Сотис»було створено та здійснювало діяльність з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання податків.
Засновник ТОВ «Сотис» був визнаний винним у вчиненні фіктивного підприємництва 10.07.06 року про що свідчить вирок Деснянського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-469/09. Враховуючи дане рішення, судом встановлена наявність умислу невстановлених осіб на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Разом з тим судом враховується, що санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними і стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, та такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Оспорюваний правочин укладений у червні 2004 року. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва про визнання недійсними документів про реєстрацію з моменту їх реєстрації було винесено 08.06.2005. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва яким засуджено ОСОБА_1 за здійснення злочину, передбаченого ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) винесено 10.07.06 р.
Таким чином, беручи до уваги приписи ст. 250 ГК України, суд приходить до висновку, що Позивачем строк застосування адміністративно-господарських санкцій пропущено.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк