ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
29 вересня 2008 року 16:05 № 13/50
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальська-Житлосервіс"
до Державна інспекція з контролю за цінами в м.Києві
про визнання нечинним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 20 від 31.03.2008р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає результати перевірки зафіксовані в акті №018 від 26.03.2008 р. такими, що не відповідають чинному законодавству. Та просить скасувати рішення Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві (надалі-Відповідач) про застосування економічних санкцій №20 від 31.03.2008 р. (надалі -оскаржуване рішення) прийняте на підставі зазначеного акту перевірки.
Свої позовні вимоги обґрунтовую тим, що Відповідачем неправомірно встановлено порушення державної дисципліни цін в частині застосування вільних цін на житлово-комунальні послуги за умов запровадження для них режиму державного регулювання.
Як вважає Позивач, при складанні акту перевірки не були враховані індивідуальні особливості обслуговування будинків, що знаходяться за адресами: по вул. Княжий затон, 21, та вул.Гришка,9 м. Києва.
Дані будинки відповідно до рішення колегії державного комітету України з будівництва та архітектури від 19.03.2003р. №19 являються експериментальними.
В зв'язку з великим насиченням будинків додатковими інженерними системами витрати по експлуатації перевищують витрати, які передбачені типовим переліком послуг затвердженого Постановою КМУ №560 від 12.07.2005 р., і не покриваються затвердженими тарифами.
Позивач зазначає, що нарахування додаткових послуг здійснюється виключно на підставі погодження з власниками квартир шляхом укладення відповідних договорів, відповідно до п. 3. ст. 14 закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідач заперечує проти позову. Своє заперечення обґрунтовує тим, що ст. 7 Закону України «Житлово-комунальні послуги»(надалі -Закон про ЖКП) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг відносить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. Також Відповідач посилається на ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(надалі -Закон про ціни) яка визначає, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України. Постановою Кабінету Міністрів України №1819 надано право інспекції здійснювати контроль за додержанням державної дисципліни цін.
Виходячи з вище викладено Відповідач вважає, що позивачем було порушено вимоги розпорядження КМДА №748 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати для приватних квартир за утримання будинків та при будинкових територій», отримано необґрунтовану виручку в сумі 133 873,19 грн., а тому у відповідності до ст. 14 Закону про ціни дана виручка підлягає вилученню в доход бюджету, із застосуванням штрафних санкцій у двократному розмірі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні доказів, керуючись приписами норм чинного законодавства, суд -
05.04.2004 р. Позивача зареєстровано юридичною собою, про що свідчить свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи А00 №125090.
Відповідно до довідки №1435/06 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: управління нерухомістю; розподілення електроенергії; загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення); інші роботи з завершення будівництва.
Відповідачем в період з 12 по 26 березня 2008 р. проведена перевірка Позивача з питань дотримання державної дисципліни цін та житлово-комунальні послуги. За результатами перевірки складено акт №018 від 26.03.2008 р.
На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято рішення №20 від 31.03.2008 р. про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 401 619,57 грн.
В рішенні зазначено, що Відповідно до затвердженого розпорядження КМДА від 19.05.2000 р. №748, зі змінами згідно розпорядження від 30.05.2007 р. №641 нарахування по обслуговуванню будинку повинні проводитись по тарифу 1,1 грн./кв.м., тоді як Позивач додаткового отримував 2,52 грн./кв.м. з власників квартир по вул. Княжий Затон, 21 та 2,28 грн./кв.м. з власників квартир по вул. Гришко, 9.
Судом враховується, що стаття 6 Закону про ціни визначає, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи
Ст. 7 цього ж закону передбачає, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Відповідно до ст. 8 Закону про ціни Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, а в разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Також уряд України може вводити інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Ст. 13 Закону України про ціни визначено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України.
Згідно з ст. 7 Закону про ЖКП, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Судом враховується, що вище вказані будинки були зведені за рішенням № 19 від 19.03.2003 року Колегії Державного Комітету України з будівництва та архітектури «Про експериментальне будівництво у м. Києві висотних (вище 25 поверхів) монолітно-каркасних житлових будинків та створення в Україні нормативної бази для проектування і будівництва висотних будинків».
Відповідно до розпоряджень Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 25.05.07 р №536 та від 27.06.07 р. №658 обов'язок по обслуговуванню будинків за адресами м. Київ, вул. Гришка, 9 та вул. Княжий Затон, 21 покладено на Позивача.
Позивач наголошує, що кожен із висотних житлових комплексів проектувався та зводився по «Індивідуальних технічних вимогах», в яких особливу увагу приділено інженерному та технічному забезпеченню безпеки проживання людей в таких будинках, зокрема, функціонують системи протидимної і загально обмінного вентиляції, евакоосвітлення та установки протипожежної автоматики і пожежегасіння, оснащенні системами відео спостереження тощо.
Судом береться до уваги те, що послуги по обслуговуванню даних будинків значно перевищують типовий перелік послуг (затв. Постановою КМУ №560 від 12.07.2005р.) за кількісними та якісними показниками. В будинках надаються додаткові послуги не враховані в Типовому переліку: (облаштування та утримання пожежного поста, утримання служби консьєржів, понаднормове утримання працівників, технічне обслуговування системи УПС, дозор сервіс, обслуговування системи відео нагляду, технічне обслуговування дизель-електростанції). В зв'язку з інженерно-технічним насиченням будинків норми енергоспоживання суттєво збільшились.
Як стверджує Позивач, нарахування додаткових послуг здійснюється виключно на підставі погодження з власниками квартир, шляхом укладання відповідних договорів.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Відповідачем не спростований факт наявності чинних договорів, укладених позивачем з власниками квартир. Так, з метою здійснення належного обслуговування вказаних будинків в договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових послуг було включено п.2.2.10 про надання додаткових послуг та компенсацію витрат (інших заходів) товариства по обслуговуванню будинків, які не покриваються платою за утримання квартир передбаченою розпорядженням КМДА від 30.05.07 № 641, та виходять за межі мінімального переліку встановленого Постановою КМУ №560 від 12.07.2005р.
Відповідно до ст.14 закону про ЖКП, житлово-комунальні послуги поділяються на три групи: перша група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Як вбачається з наданого позивачем переліку додаткових послуг, в нього включені послуги, які не передбачені Постановою КМУ №560 від 12.07.2005р. та розпорядженням КМДА від 30.05.07 № 641, тобто вони не є послугами, ціни на які регулюються законодавством.
Береться до уваги і те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №8/131 було прийнято рішення про визнання протиправними та скасування розпоряджень органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 №640, від 30.05.2007 р. №641, від 30.05.2007 р. №642, від 30.05.2007 р. №643, яке наразі не набрало законної сили.
Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що зазначені додаткові послуги позивач надав на позадоговірній основі, посилання на це в акті перевірки №018 від 26.03.2008 р. та оскаржуваному рішенні відсутні.
Відповідачем також не надано належних доказів на підтвердження того, що договори, на підставі яких Позивачем надавалися додаткові послуги та стягувалася платня, у встановленому порядку визначені недійсними як такі, що не відповідають чинному законодавству.
Отже відповідач не довів суду обставин, на які посилається як на підставу своїх заперечень.
Суд приходить до висновку, що факт отримання позивачем необґрунтовано одержаної виручки в результаті порушення державної дисципліни цін відсутній.
В ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині скасування рішення Відповідача №20 від 21.03.08 р. підлягають задоволенню.
В частині покладення на Відповідача витрат пов'язаних із зверненням Позивача до суду належить відмовити, оскільки Відповідач є органом державної влади, який звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення про застосування економічних санкцій Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві №20 від 21.03.2008 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»м. Київ (адреса: вул. Смоленська, 6, ЄДРПОУ 32912720) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -01.10.2008 року.