ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" червня 2024 р. справа № 300/3621/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо обмеження з 01.04.2024 перерахованої пенсії максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році"; зобов'язання провести з 01.04.2024 обчислення та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення, за наслідком проведеного 01.04.2024 перерахунку пенсії, що призвело до обмеження його законних прав, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.14-15).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву за № 0900-0904-8/30447 від 27.05.2024, який надійшов на адресу суду 30.05.2024. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.18-22). Просила суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що на виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не обмежило після нарахування індексації пенсію позивача максимальним розміром, а залишило її в сумі, перерахованій на виконання рішення суду без обмеження максимальним розміром, відтак позивачу забезпечено виплату пенсії в сумі 25131,06 грн, що перевищує максимальний розмір, який визначений для осіб, які втратили працездатність. Також за доводами представника відповідача, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 перерахований розмір пенсії не може перевищувати максимального розміру, визначеного законом. В свою чергу, максимальний розмір пенсії відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, зв'язку з чим відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2024, до відзиву на позов долучено матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.24-49).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та, як колишній працівник органів внутрішніх справ, отримує пенсію за вислугу років (27 років, в календарному обчисленні 26 років), призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.24-33).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 300/3147/21, що набрало законної сили 11.01.2022, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України за № 22/6-1480 від 12.04.2021 про розмір його грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України за № 22/6-1480 від 12.04.2021 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
01.12.2022 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача (а.с.40, 41) на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 300/2143/22, що набрало законної сили 31.10.2022, яким визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині застосування при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії вимог першого речення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами - неправомірними та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Міністерством внутрішніх справ України від 12.04.2021 № 22/6-1480 і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01.12.2019 у повному обсязі без обмеження, встановленого першим реченням частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 № 2262-ХІІ зі змінами, у зв'язку із невідповідністю такого обмеження вимогам Конституції України.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 за № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01.03.2023 ОСОБА_1 установлено підвищення пенсії, внаслідок якого загальний розмір пенсії визначено у сумі 25131,06 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн (а.с.42).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд, ухвалою від 23.03.2023 у справі № 300/2143/22, роз'яснив, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 300/2143/22 діє в часі до моменту внесення законодавчих змін чи іншого нормативно-правового регулювання в частині обмеження (необмеження) пенсії осіб, яким пенсія призначена та виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Як слідує із розрахунку за пенсійною справою № 0903004621 (МВС) (а.с.43, 44), 01.04.2023 відповідачем, з урахуванням ухвали суду, здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність в сумі 25131,06 грн.
Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 300/2143/22, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 300/2143/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 300/2143/22.
Відповідно до розрахунку за пенсійною справою № 0903004621 (МВС) (а.с.60), відповідачем, з урахуванням постанови суду, 01.10.2023 проведено перерахунок пенсії позивача, за результатами якого загальний розмір пенсії склав 25131,06 грн, який обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при її виплаті, що становить 20930,00 грн.
01.03.2024 ОСОБА_1 установлено підвищення пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", та проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого індексація базового ОСПН 2024 (19896,05*0,0796) склала 1500,00 грн, підсумок пенсії (з надбавками) - 27091,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн (а.с.48).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 у справі № 300/7108/23, що набрало законної сили 29.02.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, стягнення 50000,00 грн - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 по 28.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.2021 за № 22/6-1480, з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за № 118, враховуючи раніше проведені платежі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2023 по 31.03.2023 та з 01.10.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 12.04.2021 за № 22/6-1480, з урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 за № 168 та постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 за № 118, враховуючи раніше проведені платежі. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного судового рішення, 01.04.2024 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмеження її максимальним розміром при виплаті, зокрема підсумок пенсії (з надбавками) склав 27091,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 25131,06 грн, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № 0903004621 (МВС) (а.с.49) та протоколом за пенсійною справою - 0903004621 від 17.04.2024 (а.с.11).
За результатами розгляду заяви щодо пенсійного забезпечення, поданої ОСОБА_1 28.03.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (а.с.9), відповідач, листом від 19.04.2024 за № 4304-3019/Л-02/8-0900/24 повідомив позивача, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань, а у випадку коли судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, то застосовуються норми законодавства, чинного на час, з якого проводиться перерахунок пенсії. Зазначив, що внаслідок перерахунку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 у справі № 300/7108/23 розмір пенсії ОСОБА_1 склав 27091,86 грн, однак виплата здійснюється в розмірі - 25131,06 грн, який був обчислений на виконання рішення суду від 07.07.2022 у справі № 300/2143/22, оскільки зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації відповідно до Постанови № 185 на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області покладено не було (а.с.10).
Позивач, вважаючи дії відповідача, в результаті проведеного перерахунку пенсії, протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з Європейською соціальною хартією (переглянута) від 03 травня 1996 року, що ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V та набрала чинності для України з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І).
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 64 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову за № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (надалі - Постанова № 185), пунктом 1 якої установив, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 185, з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У відповідності до пункту 3 Постанови № 185, у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 01.10.2011 редакція даної норми була змінена Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI та частина 5 статті 43 викладена в новій редакції: "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Згодом Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 01 січня 2016 року): "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 № 1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається саме на норми статті 43 Закону № 2262-XIІ.
Однак, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону № 2262-XIІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Суд зазначає, що з 2017 року стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві також посилається на положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (Закон № 3668-VI), вказуючи, зокрема, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Так, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 в справі № 240/7087/20, дійшов висновку, що вони суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21 та від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21.
Стосовно наявності у пункті 2 Постанови № 185 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд зазначає, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах наведене положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за № 185 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, які, як вже зазначено судом вище, є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Одночасно суд приймає до уваги, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року за № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Цим рішенням визначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
З огляду на наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визнано неконституційними лише для осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, оскільки вказані норми, які згідно рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021 не відповідають Конституції України (є неконституційними) поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до цього закону.
Як встановлено судом, питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справах №№ 300/2143/22, 300/7108/23 і ухвалене в цих справах рішення суду має преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі застосовувати обмеження максимального розміру пенсії з тих підстав, яким вже надано оцінку у судовому рішення, що набрало законної сили.
Суд наголошує на тому, що право позивача на обчислення його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром вже захищене судовими рішеннями, а тому з аналогічних підстав пенсія позивача не може бути обмежена максимальним розміром.
Таким чином, у даному випадку висновки суду у справі щодо неприпустимості обмеження пенсії максимальним розміром є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача.
Зважаючи на це, у відповідача відсутнє право повторного обмеження пенсії позивача максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними згідно судових рішень, що набрали законної сили.
Суд зауважує, що в справах №№ 300/2143/22, 300/7108/23 зазначена дата, з якої здійснюється перерахунок та виплата пенсії без обмеження її максимальним розміром, однак не встановлена будь-яка кінцева або гранична дата. Це означає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її граничним розміром, незалежно від підстав здійснення перерахунку.
Крім того, суд звертає увагу, що як на момент ухвалення рішення у справах №№ 300/2143/22, 300/7108/23, так і на момент проведення перерахунку пенсії позивача 01.04.2024, у чинному законодавстві України не відбулося таких змін, які б надавали відповідачу додаткові правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача, що вказує на те, що судове рішення у справах №№ 300/2143/22, 300/7108/23 та наведені у ньому висновки залишаються обов'язковим для виконання (врахування) відповідачем.
Згідно із частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд зазначає, що, обмеживши пенсію позивача розміром перерахованої пенсії на виконання судового рішення, відповідач діяв поза межами повноважень, та у спосіб, що суперечить законам України, оскільки підстав для такого обмеження пенсійне законодавство не містить.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження граничного розміру пенсії при виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення, встановленого Законом № 2262-ХІІ, за наслідком проведеного перерахунку пенсії з 01.04.2024, є протиправними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), з 01.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.04.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром із урахуванням підвищення пенсії, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 за № 185, враховуючи раніше проведені платежі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.