11 червня 2024 року м. Житомир
справа № 240/10005/24
категорія 111030100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" звернулася до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 №000118860407 щодо застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн.
Відповідно до ухвали суду від 29.05.2024 позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру із розрахунку суми штрафних санкцій (340 грн) х 1,5% але не менше 1 прожиткового мінімуму) = 3028,00 грн, за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.
На виконання вимог ухвали суду від 29.05.2024 про залишення позовної заяви без руху позивачем надіслано через систему "Електронний суд" заяву за вх.№31975/24, у якій позивач просить оцінити звіт про використання доходів 2023 року та врахувати, що вказаний доказ підтверджує відсутність у позивача будь якого майна та коштів на сплату судового збору, тому позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Суд, розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, зазначає наступне.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч.1 ст.8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на системний аналіз ст.8 Закону №3674-VI встановлено, що визначені умови є диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Умови, визначені у п.п.1 та 2 ч.1 вказаної статті, можуть застосовуватися до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5% розміру їх річного доходу (за попередній календарний рік), та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п.3 ч.1 ст.8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, у той же час визначив коло предмету спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті слідує, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану юридичної особи), а положення п.3 ч.1 вказаної статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Варто зазначити про те, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним «свавільно»; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків, суд враховує положення ст.129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 30.12.2020 у справі №560/3049/20 та від 26.05.2021 у справі №320/3335/20.
Отже, викладені позивачем у заяві про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для її задоволення у силу вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір». Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та/або відшкодування шкоди здоров'ю.
Окрім іншого, неможливість на даний час сплатити судовий збір у визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмірі, позивач обґрунтував тим, що Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" є неприбутковою організацією, у якої доходи відсутні.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому, віднесення позивача до числа неприбуткової організації не є підставою для звільнення його від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Зміст прохальної частини уточненої позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну позовну вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір із розрахунку суми штрафних санкцій (340 грн) х 1,5% але не менше 1 прожиткового мінімуму) = 3028,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 3028,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки позивач, у встановлений судом строк, на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2024 про залишення його позовної заяви без руху документу про сплату судового збору не надав, то суд дійшов висновку про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру із розрахунку суми штрафних санкцій (340 грн) х 1,5% але не менше 1 прожиткового мінімуму) = 3028,00 грн, за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.
Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
2. Продовжити Громадській організації "Проти придурків та ідіотів" строк для усунення недоліків її позовної заяви до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 5 днів, з дня вручення копії даної ухвали.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко