Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 червня 2024 року Справа№200/2145/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення №056650009187 від 31.01.2024 та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення №056650009187 від 31.01.2024 та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.01.2024 відповідно до місця його проживання та реєстрації він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Позивач зауважив, що за принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач). В свою чергу своїм рішенням №05650009187 відповідач від 31.01.2024 року в призначенні позивачу пенсії відмовив. Позивач зазначив, що з вказаного рішення вбачається, що підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні йому пенсії, є відсутність у нього необхідного пільгового стажу. Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним, що й стало підставою його звернення до суду.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що 23.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 31.01.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №056650009187 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах. Відповідач зазначив, що рішення від 31.01.2024 № 056650009187 прийнято з урахуванням правових норм та фактичних обставин. Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що надані позивачем документи не містять вищенаведеної інформації, тому відсутні правові підстави для зарахування спірних періодів навчання до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058. Крім того, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058, періоду роботи з 05.12.2022 по 22.05.2023 у філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», оскільки роботи перетинаються із роботою у Відокремленому підрозділі «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля». Відповідно до довідки від 06.07.2023 № 472 позивач працює з 08.07.2020 по теперішній час у Відокремленому підрозділі «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля». Відповідач зазначив, що за наданими до заяви про призначення пенсії документами, встановлено, що страховий стаж позивача склав 43 роки 3 місяці 16 днів (в т. ч. додатково за 21 рік на підземних роботах), стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 - 24 роки 29 днів (в тому числі 9 років 6 місяців 21 день - стаж роботи на підземних роботах, 11 років 6 місяців 29 днів (в пільговому обчисленні - 14 років 5 місяців 24 дні) - стаж роботи за провідними професіями на підземних роботах, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058. Отже, рішення Головного управління від 31.01.2024 № 056650009187 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058, є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог позивача. Відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви до нього в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у позивача та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 15.04.2024.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_2 виданим Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ: 13844159) - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, 23.01.2024 позивач із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернувся до територіальних органів ПФУ на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що підтверджується позовною заявою, відзивом на позовну заяву та насамперед рішенням №056650009187 від 31.01.2024.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення про відмову в призначенні пенсії прийнятому відповідачем від 31.01.2024 №056650009187, в якому зазначене наступне: відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 23.01.2024. Вік заявника 43 роки 03 місяці. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт, рудників і в металургії - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Страховий стаж особи становить 43 роки 03 місяці 16 днів (в тому числі додатково за 21 рік на підземних роботах). Стаж роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку, відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058- IV (25 років) становить 24 роки 0 місяців 29 днів, в тому числі: стаж роботи на підземних роботах (для 25 років) - 09 років 06 місяців 21 день; стаж роботи за провідними професіями на підземних роботах - 11 років 06 місяців 29 днів (із урахуванням кратності 14 років 05 місяців 24 дні); навчання за фахом - 0 років 0 місяців 14 днів. Результати розгляду наданих документів, доданих до заяви: до страхового стажу зараховано всі періоди; до пільгового стажу на підземних роботах зараховано періоди роботи, згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, окрім періодів відпусток без збереження заробітної плати, сесій та інших неявок. Має право на зниження пенсійного віку на 10 років. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 24.10.2030. Заявник працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Висновок: відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на підземних роботах.
Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області №05650009187 від 31.01.2024 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2024 про призначення пенсії та зарахувати при повторному розгляді вказаної заяви до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058, наступні періоди: навчання за професією з 23.11.2000 по 30.11.2000 - 8 днів, з 01.10.2002 по 06.10.2002 - 6 днів, з 01.12.2002 по 19.12.2002 - 19 днів, з 01.04.2003 по 15.01.2003 - 15 днів, з 01.10.2003 по 10.10.2003 - 10 днів, з 01.01.2004 по 17.01.2004 - 17 днів, з 01.05.2004 по 13.05.2004 - 13 днів, з 01.09.2004 по 10.09.2004 - 10 днів, з 01.12.2004 по 17.12.2004 - 17 днів, з 09.03.2005 по 23.05.2005 - 2 місяці 5 днів, з 01.09.2007 по 09.09.2007 - 9 днів, з 01.01.2008 по 11.01.2008 - 11 днів, з 01.02.2008 по 09.02.2008 - 9 днів, з 01.06.2008 по 11.06.2008 - 11 днів, з 01.02.2010 по 03.03.2010 - 5 днів, що складає 7 місяців 17 днів; періоди роботи у філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 05.12.2022 по 22.05.2023, що складає 05 місяців 14 днів.
Враховуючи вищенаведене, спірним питанням в даній справі є не зарахування відповідачем позивачу періоду його: навчання за професією з 23.11.2000 по 30.11.2000 року, з 01.10.2002 по 06.10.2002 року, з 01.12.2002 по 19.12.2002 року, з 01.04.2003 по 15.01.2003 року, з 01.10.2003 по 10.10.2003 року, з 01.01.2004 по 17.01.2004 року, з 01.05.2004 по 13.05.2004 року, з 01.09.2004 по 10.09.2004 року, з 01.12.2004 по 17.12.2004 року, з 09.03.2005 по 23.05.2005 року, з 01.09.2007 по 09.09.2007 року, з 01.01.2008 по 11.01.2008 року, з 01.02.2008 по 09.02.2008 року, з 01.06.2008 по 11.06.2008 року, з 01.02.2010 по 03.03.2010 року; періоду роботи у філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 05.12.2022 по 22.05.2023 року та як наслідок відсутність необхідного пільгового стажу на підземних роботах (для 25 років) відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ №1058-ІV для призначення позивачу пенсії з 23.01.2024 (дати його звернення з відповідною заявою до відповідача).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.
З оскаржуваного рішення №056650009187 від 31.01.2024 року вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV пільгового стажу на підземних роботах 25 років.
Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Судом установлено, що посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанови Кабінету Міністрів України: від 11.03.1994 року №162, від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461).
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 дата заповнення 22 листопада 2000 року, судом встановлена наступна трудова діяльність позивача у спірні періоди не зараховані відповідачем позивачу:
- з 23.11.2000 по 30.11.2000 року - заняття в учбовому пункті в/о «Красноармійськвугілля», номер запису 2 в трудовій книжці;
- з 01.12.2000 по 15.12.2000 року - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті, виробнича практика, номера записів 3,4 в трудовій книжці;
- з 16.12.2000 по 10.01.2003 року - переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті, номер запису 5 в трудовій книжці;
- з 11.01.2003 по 17.03.2003 року - виробнича практика, учень гірничого монтажника з повним робочим днем у шахті, номер запису 6 в трудовій книжці;
- з 18.03.2003 по 31.05.2006 року - переведений гірничим монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті, номер запису 7 в трудовій книжці;
- з 01.06.2006 по 02.03.2008 року - переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті, номер запису 8 в трудовій книжці;
- з 03.03.2008 по 03.03.2010 року - переведений помічником начальника ділянки з повним робочим днем у шахті, номер запису 9 в трудовій книжці;
- з 08.07.2020 року - прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», номер запису 21 в трудовій книжці.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 дата заповнення 05 грудня 2022 року, судом встановлена наступна трудова діяльність позивача у спірні періоди не зараховані відповідачем позивачу:
- з 05.12.2022 по 22.05.2023 року - Філія Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»: прийнятий прохідником 5 розряду дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем на підземних роботах, номера записів 1 та 2 в трудовій книжці позивача.
Суд, проаналізувавши позовні вимоги позивача в частині не зарахування йому періодів навчання та періоду роботи зіставивши з даними трудової книжки та наявної в матеріалах справи довідки форми РС-право ППВП ПФУ сформованої по позивачу, встановив наступне, що відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача наступні періоди: з 23.11.2000 по 30.11.2000 року (8 днів); з 01.10.2002 по 06.10.2002 року (6 днів); з 01.12.2002 по 19.12.2002 року (19 днів); з 01.04.2003 по 15.04.2003 року (15 днів); з 01.10.2003 по 10.10.2003 року (10 днів); з 01.01.2004 по 17.01.2004 року (17 днів); з 01.05.2004 по 13.05.2004 року (13 днів); з 01.09.2004 по 10.09.2004 року (10 днів); з 01.12.2004 по 17.12.2004 року (17 днів); з 09.03.2005 по 23.05.2005 року (2 місяці 15 днів); з 01.09.2007 по 09.09.2007 року (9 днів); з 01.01.2008 по 11.01.2008 року (11 днів); з 01.02.2008 по 09.02.2008 року (9 днів); з 01.06.2008 по 11.06.2008 року (11 днів); з 01.02.2010 по 05.02.2010 року (5 днів) та період роботи позивача з 05.12.2022 по 22.05.2023 року на Філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Суд зауважує, що розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, що передбачено приписами ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України.
З приводу не зарахування відповідачем позивачу до його пільгового стажу періодів навчання наступних періодів: з 23.11.2000 по 30.11.2000 року (8 днів); з 01.10.2002 по 06.10.2002 року (6 днів); з 01.12.2002 по 19.12.2002 року (19 днів); з 01.04.2003 по 15.04.2003 року (15 днів); з 01.10.2003 по 10.10.2003 року (10 днів); з 01.01.2004 по 17.01.2004 року (17 днів); з 01.05.2004 по 13.05.2004 року (13 днів); з 01.09.2004 по 10.09.2004 року (10 днів); з 01.12.2004 по 17.12.2004 року (17 днів); з 09.03.2005 по 23.05.2005 року (2 місяці 15 днів); з 01.09.2007 по 09.09.2007 року (9 днів); з 01.01.2008 по 11.01.2008 року (11 днів); з 01.02.2008 по 09.02.2008 року (9 днів); з 01.06.2008 по 11.06.2008 року (11 днів); з 01.02.2010 по 05.02.2010 року (5 днів), суд зазначає наступне.
Згідно п. «д» абз. 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року №103/98 (далі - Закон №103/98) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Судом встановлено, що позивач у спірні періоди: з 23.11.2000 по 30.11.2000 року - проходив навчання в учбовому пункті в/о «Красноармійськвугілля» (номер запису 2 в трудовій книжці), з 01.10.2002 по 06.10.2002 року та з 01.12.2002 по 19.12.2002 року (з 16.12.2000 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею номер запису 5 в трудовій книжці); з 01.04.2003 по 15.04.2003 року - з 18.03.2003 року переведений гірничим монтажником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті (номер запису 7 в трудовій книжці); з 01.10.2003 по 10.10.2003 року; з 01.01.2004 по 17.01.2004 року; з 01.05.2004 по 13.05.2004 року; з 01.09.2004 по 10.09.2004 року; з 01.12.2004 по 17.12.2004 року; з 09.03.2005 по 23.05.2005 року.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 06.07.2023 року №469, в якій зазначено, що позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом, у періоди: з 23.11.2000 по 30.11.2000 (8 днів) навчання в учбовому пункті оплата здійснювалась як підземному робітникові (підстава постанова КМУ №202 від 31.03.1994 року); з 01.12.2000 по 12.12.2000 року учень гірника підземного на дільниці РГВ-2, оплата здійснювалась як підземному робітникові (підстава постанова КМУ №202 від 31.03.1994 року); з 16.12.2000 по 10.01.2003 року гірник підземний на дільниці РГВ-2 (підстава постанова КМУ №202 від 31.03.1994 року); з 11.01.2003 по 17.03.2003 року учень гірничого монтажника підземного на дільниці МДО-3, оплата здійснювалась як підземному робітникові (підстава постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року) - 2 місяці 7 днів; з 18.03.2003 по 31.05.2006 року гірничий монтажник підземний на дільниці МДО-3 (підстава постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року).
Судом встановлено, що позивач у спірні періоди: з 01.09.2007 по 09.09.2007 року; з 01.01.2008 по 11.01.2008 року; з 01.02.2008 по 09.02.2008 року - з 01.06.2006 по 02.03.2008 року переведений гірничим майстром з повним робочим днем під землею (номер 8 запису в трудовій книжці); з 01.06.2008 по 11.06.2008 року; з 01.02.2010 по 05.02.2010 року - з 03.03.2008 по 03.03.2010 року переведений помічником начальника ділянки з повним робочим днем у шахті (номер запису 9 в трудовій книжці).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 06.07.2023 року №470, в якій зазначено, що позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом, у періоди: з 01.06.2006 по 02.03.2008 - майстер гірничий підземний на дільниці МДО-1 (підстава постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року); помічник начальника підземної дільниці МДО-1 (підстава постанова КМУ №36 від 16.01.2003 року).
Також, з наявної в матеріалах справи копії довідки наданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 26.06.2023 року №272, судом встановлено та підтверджено довідкою, що за періоди навчання та викликів на сесію позивача за період з 2002 по 2010 рік оплата здійснювалась страхувальником роботодавцем із розрахунку середньої заробітної плати за 12 місяців, що передують початку сесії як підземному робітникові, а саме 2002 рік - вересень 6 днів, грудень 19 днів; 2003 рік - квітень 15 днів, жовтень 10 днів; 2004 рік - січень 17 днів, травень 13 днів, вересень 10 днів, грудень 17 днів; 2005 рік - березень 23 дні, квітень 30 днів, травень 23 дні; 2007 рік - вересень 9 днів; 2008 рік - січень 11 днів, лютий 9 днів, червень 11 днів; 2010 рік - лютий 5 днів.
Копією довідки виданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 06.07.2023 року №275 наявною в матеріалах справи підтверджується наступне перебування позивача на навчанні: 2000 рік - 9 днів; 2002 рік - жовтень 6 днів сесія, грудень 19 днів сесія; 2003 рік - з 11.01 по 17.03 учень гірничого монтажника, квітень 15 днів сесія, жовтень 10 днів сесія; 2004 рік - січень 17 днів сесія, травень 13 днів сесія, вересень 10 днів сесія, грудень 17 днів сесія; 2005 рік - березень 23 дні, квітень 30 днів, травень 23 дні - сесія; 2007 рік - вересень 9 днів сесія; 2008 рік - січень 11 днів, лютий 9 днів - сесія; 2010 рік - лютий 5 днів сесія.
Суд зауважує, що спірне рішення відповідача від 31.01.2024 року прийняте ним за наслідком розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, містить лише посилання на загальне зарахування позивачу до його страхового стажу та стажу роботи за провідними професіями на підземних роботах - навчання за фахом у кількості 14 днів.
При цьому, підстав не зарахування інших періодів навчання, на яких акцентує свою увагу позивач, про що зазначає у своїх позовних вимогах, відповідач зазначає, що до пільгового стажу на підземних роботах зараховано періоди роботи, згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, окрім періодів відпусток без збереження заробітної плати, сесій та інших неявок.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підставами не зарахування спірних періодів навчання було перебування позивача на навчанні, тобто на сесіях.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач посилається на лист Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг, відповідно до якого - періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються.
З цього приводу суд зауважує, що доказів того, що позивач не відповідає наведеним вимогам відповідачем на адресу суду не надано.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував учбові відпустки до пільгового стажу, в тому числі за провідною професією.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем не зараховані позивачу спірні періоди до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах передбаченого ч.3 ст.114 ЗУ №1058-ІV, який працював на посадах, що передбачені приписами відповідних постанов Кабінету Міністрів України №202, №36 та роботодавцем здійснювалась оплата довідок - викликів до сесії за період з 2002 по 2010 рік із розрахунку його середньої заробітної плати за 12 місяців, як підземному робітникові суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058, періоди навчання за професією: з 23.11.2000 по 30.11.2000 - 8 днів, з 01.10.2002 по 06.10.2002 - 6 днів, з 01.12.2002 по 19.12.2002 - 19 днів, з 01.04.2003 по 15.04.2003 - 15 днів, з 01.10.2003 по 10.10.2003 - 10 днів, з 01.01.2004 по 17.01.2004 - 17 днів, з 01.05.2004 по 13.05.2004 - 13 днів, з 01.09.2004 по 10.09.2004 - 10 днів, з 01.12.2004 по 17.12.2004 - 17 днів, з 09.03.2005 по 23.05.2005 - 2 місяці 5 днів, з 01.09.2007 по 09.09.2007 - 9 днів, з 01.01.2008 по 11.01.2008 - 11 днів, з 01.02.2008 по 09.02.2008 - 9 днів, з 01.06.2008 по 11.06.2008 - 11 днів, з 01.02.2010 по 05.02.2010 - 5 днів, що складає 7 місяців 17 днів підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058 період роботи у Філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 05.12.2022 по 22.05.2023, суд зазначає наступне.
Судом вже було встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача, він у спірний період з 05.12.2022 по 22.05.2023 року працював на посаді прохідника 5 розряду дільниці підготовки робіт з повним робочим днем на підземних роботах у Філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої Філією «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від 15.06.2023 року №34, з якої вбачається, що позивач дійсно працював на цьому підприємстві з 05.12.2022 по 22.05.2023 року та виконував в гірничому виробництві проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля підземним способом за професією прохідник з повним робочим днем у шахті - 5 місяців 14 днів, що передбачено Списком №1 розділом 1 підрозділом 1 відповідно до постанови КМУ №461 від 24.06.2016 року та відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ №1058-ІV. В довідці також зазначено, що суміщення професій не було.
Зі спірного рішення, прийнятого відповідачем від 31.01.2024 року за наслідком розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії - не зазначено підстав з приводу не зарахування вищенаведеного періоду роботи позивача.
З відзиву наданого відповідачем на позовну заяву, судом було встановлено, що підставою не зарахування вищенаведеного періоду роботи позивача слугувало наступне: - «Крім того, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058, періоду роботи з 05.12.2022 по 22.05.2023 у філії «Павлоградське управління по монтажу. демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», оскільки зазначений період роботи перетинається із роботою у Відокремленому підрозділі «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» (відповідно до довідки від 06.07.2023 № 472 Позивач працює з 08.07.2020 по теперішній час у Відокремленому підрозділі «Шахта «Капітальна» Державного підприємства».
З приводу вищенаведеного, суд зауважує відповідачу, що дійсно, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 06.07.2023 року №472, в якій зазначено, що позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за період з 08.07.2020 по теперішній час за професією прохідник підземний на дільниці ПР-2.
В свою чергу, відповідно до зазначеного позивачем у його позовній заяві: - «В вересні 2022 році, у зв'язку з загостренням бойових дій на території Донецької області, де розташоване ДП «Мирноградвугілля», на відокремленому підрозділі якого - ВП «Шахта «Капітальна» я працював, за домовленістю з роботодавцем я скористався своїм правом на отримання відпустки без збереження заробітної плати та виїхав до безпечного району у Дніпропетровську область. Під час перебування в евакуації в період з 05.12.2022 по 22.05.2023 я працював у філії «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на гірничому виробництві проведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля підземним способом за професією прохідник з повним робочим днем у шахті, що становить 05 місяців 14 днів. В подальшому я повернувся до місця мого мешкання та з липня 2023 року продовжив працювати на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля». На вказаному підприємстві я отримував заробітну плату, з якої роботодавцем сплачувались страхові внески, та страхувальником до пенсійних органів подавались відомості щодо підстав для обліку вказаних періодів роботи до спецстажу».
Окремо суд зазначає, що матеріали справи також містять копію довідки виданої ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» від 02.01.2024 року №3, в якій зазначено, що з серпня 2022 року по 19.07.2023 року у позивача зазначені позначки - «інші неявки», якими підтверджується зазначене позивачем, відсутність у період з 05.12.2022 по 22.05.2023 року на підприємстві ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» у спірний період роботи, що само по собі нівелює зазначене відповідачем в якості доказів щодо не врахування цього періоду роботи позивача, до його пільгового стажу - посилання на довідку №472.
Судом було досліджено наявну в матеріалах справи копію довідки форми ОК-5 сформованої по позивачу, де у спірний період зазначено, що з грудня 2022 по травень 2023 року, страхувальником (роботодавцем) позивача Філією «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» були сплачені страхові внески до Пенсійного Фонду України, що належним чином відображено в графі «для пенсії» за ЄДРПОУ відповідного підприємства.
В свою чергу, у спірний період ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» страхувальник (роботодавець) позивача не сплачував страхових внесків по позивачу, що також належним чином відображено в цій довідці.
Окремо, суд зауважує, що за період з 01.12.2022 по 22.05.2023 року робота позивача обліковується за кодом підстави для обліку спецстажу - ЗП3014А2.
Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗП3014А2 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці: код ЗП3014А2 - Працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Тобто, при здачі звітів страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням вищенаведеного, а також те, що відповідно до наведених норм чинного законодавства, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка та відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про спірний період роботи.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці (неправильними чи не точними) щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058, період роботи у Філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 05.12.2022 по 22.05.2023 року підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області №05650009187 від 31.01.2024 про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Приписами частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Виходячи з викладеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Суд наголошує та акцентує свою увагу на тому, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу від 31.01.2024 №056650009187 прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.
З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №056650009187 від 31.01.2024 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2024 про призначення пенсії, та зарахувати при повторному розгляді вказаної заяви до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди навчання за професією: з 23.11.2000 по 30.11.2000 - 8 днів, з 01.10.2002 по 06.10.2002 - 6 днів, з 01.12.2002 по 19.12.2002 - 19 днів, з 01.04.2003 по 15.04.2003 - 15 днів, з 01.10.2003 по 10.10.2003 - 10 днів, з 01.01.2004 по 17.01.2004 - 17 днів, з 01.05.2004 по 13.05.2004 - 13 днів, з 01.09.2004 по 10.09.2004 - 10 днів, з 01.12.2004 по 17.12.2004 - 17 днів, з 09.03.2005 по 23.05.2005 - 2 місяці 5 днів, з 01.09.2007 по 09.09.2007 - 9 днів, з 01.01.2008 по 11.01.2008 - 11 днів, з 01.02.2008 по 09.02.2008 - 9 днів, з 01.06.2008 по 11.06.2008 - 11 днів, з 01.02.2010 по 05.02.2010 - 5 днів; період роботи у Філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 05.12.2022 по 22.05.2023 року на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті з урахуванням висновків по цій справі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 10.04.2024, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1 211,20 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ: 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення №056650009187 від 31.01.2024 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ: 13844159) №056650009187 від 31.01.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ: 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 23.01.2024 про призначення пенсії та зарахувати при повторному розгляді вказаної заяви до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди навчання за професією: з 23.11.2000 по 30.11.2000 - 8 днів, з 01.10.2002 по 06.10.2002 - 6 днів, з 01.12.2002 по 19.12.2002 - 19 днів, з 01.04.2003 по 15.04.2003 - 15 днів, з 01.10.2003 по 10.10.2003 - 10 днів, з 01.01.2004 по 17.01.2004 - 17 днів, з 01.05.2004 по 13.05.2004 - 13 днів, з 01.09.2004 по 10.09.2004 - 10 днів, з 01.12.2004 по 17.12.2004 - 17 днів, з 09.03.2005 по 23.05.2005 - 2 місяці 5 днів, з 01.09.2007 по 09.09.2007 - 9 днів, з 01.01.2008 по 11.01.2008 - 11 днів, з 01.02.2008 по 09.02.2008 - 9 днів, з 01.06.2008 по 11.06.2008 - 11 днів, з 01.02.2010 по 05.02.2010 - 5 днів; період роботи у Філії «Павлоградське управління по монтажу демонтажу і ремонту гірничошахтного обладнання» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 05.12.2022 по 22.05.2023 року на посаді прохідника з повним робочим днем у шахті з урахуванням висновків по цій справі.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (адреса: 54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд.1, ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 червня 2024 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець