Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
11 червня 2024 року Справа №200/3755/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна,3, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо відмови ОСОБА_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у нарахуванні з 01.04.2023 року в повному розмірі доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) перерахувати та виплатити з 01.04.2023 року ОСОБА_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали протиправні, на думку позивача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у нарахуванні в повному розмірі доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Як вбачається з наявного в матеріалах позовної заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 травня 2024 року № 13304-11682/П-02/8-0500/24, виплату щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713 позивачу припинено з 01.04.2023 року.
Отже, враховуючи викладене, з огляду на заявлені у позовній заяві вимоги та положення частини 2 статті 122 КАС України, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, проте в позовній заяві позивач зазначає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки з дати отримання ним листа від Головного управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області про проведення доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713, не сплив шестимісячний строк.
З цього приводу суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 420/10977/23.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 змінено підхід щодо питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у соціальних спорах.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що зі встановлених фактичних обставин справи, вбачається, що порушення прав позивача відбулося у квітні 2023 року при здійсненні Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі № 200/2729/22. Відтак, отримавши першу виплату після перерахунку пенсії, позивач мав реальну, об'єктивну можливість вчинити дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено перерахунок його пенсії, з яких складових вона складається та яким чином обрахований її розмір.
Отже, позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом та не надано заяви про його поновлення.
Враховуючи викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку, та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 31.03.2023 року у справі № 240/12017/19, від 25.09.2023 року у справі № 200/10870/20-а.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, ст. 122,123,160,161,169,171,243, 248,256,294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна,3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та доказів їх поважності.
3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
7. Ухвала постановлена та підписана 11 червня 2024 року.
Суддя С.В. Смагар