10 червня 2024 року Справа №160/14672/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.06.2024р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення (основного та додаткового) за період з 01.09.2022 року та 05.04.2023 року без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві грошове забезпечення (основне та додаткове) за період з 01.09.2022 року та 05.04.2023 року з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві допомоги на оздоровлення за 2022 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві на оздоровлення за 2022 рік виходячи з його грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за 28 днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3, п.6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви у позові не зазначено повної адреси (області, району), поштового індексу та адреси електронної пошти (або про її відсутність) позивача, а також і повної адреси (області), номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, в порушення вимог п.2 ч.5, ч.6 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Разом з тим, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, а саме: в одній позовній заяві об'єднані позовні вимоги щодо прожиткового мінімуму, щодо матеріальної допомоги на оздоровлення, щодо компенсації за додаткову відпустку УБД, щодо додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, що ускладнює розгляд даного спору, в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160, ч.1 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позові позивач посилається на те, що йому не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, не виплачена грошова компенсація за невикористані дні відпустки як УБД за 2022, 2023 роки, проте доказів звернення позивача до відповідача з відповідними рапортами до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач у позові просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення (основного та додаткового) без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт за період з 01.09.2022 року та 05.04.2023 року; щодо щодо нарахування та виплати допомоги на оздоровлення за 2022 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168; щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік та 2023 рік.
Тобто, строк на подання даної позовної заяви сплинув 06.07.2023р., разом з тим, наведена позовна заява подана лише 05.06.2024р., що свідчить про пропуск позивачем 3-х місячного строку звернення з даним позовом, встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022 року).
А, відповідно, оскільки з березня 2020 року по 30.06.2023р. на всій території України тривав карантин, який було відмінено 30.06.2023р. (постанова КМУ №651 від 27.06.2023р.), початок відліку строку звернення до суду з цим позовом для позивача розпочався з 01.07.2023р. та завершився 02.10.2023р. (включно, з урахуванням вихідних днів).
При цьому, довідавшись про порушення своїх прав з 05.04.2023р. (з дня звільнення), позивач більше року не звертався до суду, та невжиття відповідних заходів та зволікання у зверненні до суду з цим позовом у період з квітня 2023 року по червень 2024 року не може бути визнано судом поважними причинами, а звернення адвоката зі скаргами не змінює початку перебігу 3-місячного строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022 року), а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Також, відповідний висновок щодо початку перебігу строків звернення до суду з позовом узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, у позові позивач заявляє клопотання про визнання поважними причин пропуску строку та поновлення позивачеві строку звернення до суду з даним позов, проте, з урахуванням вищезазначеного, у позові не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та відповідних доказів поважності до позову не додано, в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом слід відмовити.
З урахуванням вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст.123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві п'ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки уточненого адміністративного позову мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому повної адреси (області, району), поштового індексу та адреси електронної пошти (або про її відсутність) позивача, а також і повної адреси (області), номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням позовних вимог з дотриманням правил їх об'єднання, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160, ч.1 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів звернення позивача до відповідача з відповідними рапортами щодо виплати йому спірних сум, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску на її підтвердження, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.2, п.4 ч.5 ст.160, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки уточненого адміністративного позову шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у ньому повної адреси (області, району), поштового індексу та адреси електронної пошти (або про її відсутність) позивача, а також і повної адреси (області), номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням позовних вимог з дотриманням правил їх об'єднання, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160, ч.1 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів звернення позивача до відповідача з відповідними рапортами щодо виплати йому спірних сум, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску на її підтвердження, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва