11 червня 2024 рокуСправа №160/6565/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позово до суду, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії у вигляді відмови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України вчиненні у формі письмової відповіді, оформленої листом від 15.08.2023 р. вих. № 5021 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 15 % професійної працездатності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби та скасувати пункт протоколу комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, з розгляду питань пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.06.2023 р. № 39, який стосується відмови у виплаті одноразової грошової допомоги солдату у відставці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
2. Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити солдату у відставці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із втратою 15 % професійної працездатності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні/ та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності (тобто на 1 січня 2023 року).
В обґрунтування позову вказує, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою 15% професійної працездатності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі /смерті/, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні /або перевірочні/ та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності. Зазначає, що позивач звернувся з документами для отримання виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою 15% професійної працездатності, однак йому було відмовлено. Підставою відмови в виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 стало те, що в довідці МСЕК зазначена причина втрати працездатності від захворювання - «пов'язаного з проходженням військової служби» тоді як згідно Порядку № 975 повинно бути вказано «під час виконання ним обов'язків військової служби». Позивач вказує, що з боку комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних суд допущено надмірний формалізм, що в результаті призвело до винесення протиправного рішення щодо відмови прозивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
Ухвалою суду від 13.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6565/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 11.04.2024р. залучено до участі у справі № 160/6565/24 в якості другого відповідача - Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту (і.к 33145904, вул. Червоноармійська, буд. 50, м. Київ, 03150).
02.04.2024р. від Міністерства оборони України надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що Міністерство оборони України є неналежним відповідачем у даній справі. Міністерство оборони України не вчиняло відносно позивача будь-яких протиправних (неправомірних) дій чи бездіяльності, не розглядало будь- яких документів та не приймало ніяких рішень щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги.
23.04.2024р. від Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 17.06.2023 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності на 15% травма пов'язана з проходженням служби (Заява № 203 від 19.06.2023). 27.06.2023 командуванням військової частини НОМЕР_1 на адресу Адміністрації Держспецтрансслужби було направлено лист для прийняття рішення щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги (Лист № 5021 від 27.06.2023), який був одержаний Адміністрацією Держспецтрансслужби 30.06.2023. 06.07.2023 комісією Адміністрації Держспецтрансслужби з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) було розглянуто документи, надані командуванням військової частини НОМЕР_1 від 27.06.2023 № 5021 щодо виплати одноразової грошової допомоги Позивачу. Відповідно до протоколу Комісії від 06.07.2023 № 39 Комісією було прийнято рішення відмовити позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 15% професійної працездатності на підставі пункту 7 Порядку № 975, оскільки у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. А в медичних документах позивача, які були надані командуванням військової частини, причинний зв'язок захворювань встановлений як “пов'язані із проходженням військової служби”.
Позивачем до заяви про отримання одноразової грошової допомоги було додано медичні документи, в яких причиною захворювань, що призвели до часткової втрати працездатності, зазначено “пов'язані з проходженням військової служби”, а отже на підставі підпункту сьомого пункту другого статті 16 Закону України “Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей” та пункту 7 Порядку № 975 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 15% професійної працездатності.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 був мобілізований у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації на територію України і проходив військову службу в ВЧ НОМЕР_1 в період з 28.02.2022р. по 20.04.2023р.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 009082 від 07.02.2023р. позивач має 15% втрати працездатності, причина втрати працездатності: захворювання ТАК пов'язане з проходженням військової служби.
Згідно з виписним епікризем із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого№ 1765 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 07.03.2023р. по 16.03.2023р.
Згідно з витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2023р. №110 солдата ОСОБА_1 звільнено наказом командира вч НОМЕР_1 від 14.04.2023р. № 29/РС, у відставку за п.п. б п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоровя). З 20.04.2023р. виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ № 186285 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності.
27.12.2023р. адвокатом позивача був поданий адвокатський запит, в якому, серед іншого, запитувач просив копії протоколу комісії Адміністрації державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.06.2023 року за № 39 стосовно відмови у виплаті одноразової грошової допомоги солдату у відставці ОСОБА_1 .
Листом від 29.12.2023р. за №518/Вих.ЗВГ/1665 позивача повідомлено, що оскільки в довідці, наданій медико-соціальною експертною комісією зазначена причина втрати працездатності від захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби. Рішенням комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до вимог пункту 7 Порядку, підстав для призначення та виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 немає.
У матеріалах справи міститься копія протоколу № 39 від 06.07.2023 року засідання комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою однорахової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Не виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою 15% професійної працездатності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спрним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті (п.4 ч. 2 ст. 16);
- отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби (п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві врегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 7 Порядку №975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:
70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Як встановлено судом, 07.06.2023р. за результатом огляду органами МСЕК позивачу встановлено 15% втрати працездатності. «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби», що підтверджується довідкою серії 12ААА № 009082.
Відповідачем відмовлено у виплаті спірної грошової допомоги, з підстави того, що в вищенаведеній довідці зазначено: «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби», замість «Захворювання ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402), в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема (п.п. "б" та "д") п. 21.5 ):
"Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби".
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
"Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні
Отже, "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" та "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" є абсолютно різними причинними зв'язками захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв, які застосовуються для призначення різних видів однгоразової грошової допомоги та безпосередньо впливають на її розмір.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.(п.21.2 Положення № 402).
Позивач не надав доказів оскаження рішення МСЕК, у якому вказано формулювання «Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби».
За вказаних обставин рішення офомлено протоколом № 39 від 06.07.2023 року засідання комісії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою однорахової грошової допомоги та компенсаційних сум є правомірним.
Відповідач - Міністерство оборони України, не є належним відповідачем у справі, оскільки не приймав рішень відносно позивача.
З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати по сплаті сдуового збору та витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на позивача, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (просп.. Повітрянофлотський, буд.6, м. Київ, 03168, і.к 00034022), Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (і.к 33145904, вул. Червоноармійська, буд. 50, м. Київ, 03150) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін