1[1]
13 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження заапеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
Вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року та шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання ОСОБА_6 у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 11 липня 2017 року приблизно о 20 годині 45 хвилин, знаходячись в приміщенні супермаркету ТОВ «НОВУС-Україна», який розташований за адресою: м. Київ, пр. Валерія Лобановського, 4-Д, вирішив таємно викрасти чуже майно, а саме: ліхтарик з магнітом телескопічний мінієвий C49-LB-210 Bemko 3 Led вартістю 335,20 гривень без ПДВ та 419,00 гривень з ПДВ. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна ОСОБА_8 . з полиці супермаркету таємно викрав зазначений ліхтарик та сховав його під свій одяг.
В подальшому, сховавши викрадене під свій одяг та тримаючи викрадене при собі, ОСОБА_6 з викраденим майном, яке належало ТОВ «НОВУС-Україна», приблизно о 21 годині 19 хвилин вийшов з торгівельного залу та пройшов повз касові апарати, не сплативши за вищевказаний товар. Після цього, продовжуючи приховувати викрадене майно, ОСОБА_6 направився до виходу з приміщення магазину та залишив місце вчинення злочину. В подальшому ОСОБА_6 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 ТОВ «Новус-Україна» спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 335,20 гривень без ПДВ та 419,00 гривень з ПДВ.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_6 13 липня 2017 року приблизно о 09 годині 37 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив таємно, повторно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 підійшов до полиць з товаром, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «Новус-Україна», а саме: ліхтарик багатофункціональний C49-LB-600 1 Led з USB для розбивання скла «Ветко», вартістю 599,00 грн.
Після чого сховавши викрадене майно собі під одяг, а саме під брюки, не розрахувавшись на касі тримаючи викрадене майно при собі направився до виходу із супермаркету, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виході з приміщення супермаркету був затриманий працівниками охорони супермаркету «Новус-Україна» з викраденим майном.
В апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 просить вирок Солом'янського районного суду міста Києва 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання, постановити ухвалу, якою ОСОБА_6 вважати засудженим: за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до остаточного покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст. 76 КК України зобов'язаним: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, згідно ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.
У решті вирок залишити без змін.
Прокурор зазначає, що апеляційна скарга вноситься у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Апелянт вказує на те, що судом встановлено, що ОСОБА_6 11 липня 2017 року та 13 липня 2017 року вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України, є нетяжкими злочинами.
В даному випадку строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , визначені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, становлять 5 років і мали б закінчитися 13 липня 2022 року.
Однак, строк давності зупинявся, оскільки в даній судовій справі №760/13890/17 (відповідно до ухвал суду від 03 жовтня 2018 року та 07 травня 2019 року) кримінальне провадження зупинялося у зв'язку із розшуком обвинуваченого.
З урахуванням того, що ОСОБА_6 перебував у розшуку 7 місяців і 4 дні, то строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився 17 лютого 2023 року, коли з дня вчинення останнього за часом кримінального правопорушення (13 липня 2017 року) минуло 5 років 7 місяців та 4 дні.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_6 не давав своєї згоди та не подавав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, останній підлягає звільненню від кримінального покарання, згідно з ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, виходячи з таких підстав.
В апеляції прокурора не заперечується висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, щодо виду і розміру призначеного покарання та щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Колегія суддів, приймає до уваги доводи прокурора, викладенні в апеляційній скарзі щодо підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання у зв'язку закінченням строків, передбачених ст. 49 КК України.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення нетяжкого злочину - п'ять років.
Згідно з ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Згідно з висновком щодо застосування норми права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20, провадження № 13-26 кс22, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, продовженого на період ухилення.
Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину та п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, продовжений на час ухилення.
Відповідно до вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, 11 липня 2017 року та 13 липня 2017 року відповідно, отже строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України необхідно рахувати з 13 липня 2017 року та мали б закінчитися 13 липня 2022 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року ОСОБА_6 оголошено в розшук. Таким чином 03 жовтня 2018 року перебіг строків давності зупинився.
Відповідно до листа Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25 квітня 2019 року на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2018 року про розшук, працівниками Солом'янського УП ГУНП у м. Києві 11 квітня 2019 року було встановлено місцезнаходження ОСОБА_6 .
Отже, з дати вчинення кримінального правопорушення - 13 липня 2017 року по дату оголошення ОСОБА_6 в розшук - 03 жовтня 2018 року пройшов 1 рік 2 місяці, а з 11 квітня 2019 року - дати встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності відновився та складав 4 роки 5 місяців.
Отже, диференційований строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними кримінальними правопорушеннями, тривалістю п'ять років, закінчився 17 лютого 2023 року, тому є підстави для застосування звільнення ОСОБА_6 від призначеного за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, як про це прохає в апеляційній скарзі прокурор.
Оскільки ОСОБА_6 підлягає звільненню від призначеного за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання, то з вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року необхідно виключити рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, змінити.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Виключити з вироку рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №760/13890/17
Провадження № 11-кп/824/2852/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_10
Доповідач ОСОБА_1