Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/11643/2024
м. Київ Справа № 754/3519/23
10 червня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олени Володимирівни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Гринчак О.І. у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року, у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 01 травня 2024 року представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олена Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
До апеляційної скарги було додано клопотання представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олени Володимирівни про звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Зазначає, що відповідно до положень ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом, а тому у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні кошти, призначені на сплату судового збору.
Перевіривши виконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що вказана апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, а також відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували неможливість скаржника сплатити судовий збір, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олени Володимирівни про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року.
З матеріалів справи вбачається,щоГоловне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сплатило судовий збір за подання позовної заяви.
Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу, не було додано до апеляційної скарги документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, за видачу судами документів, у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом справляється судовий збір.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної на рішення суду, а саме 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги у даній справі, обраховується, виходячи з тієї суми судового збору, яка підлягала сплаті при поданні відповідного позову у цій справі - 2 684 грн. 00 коп.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олени Володимирівни на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25 квітня 2024 року становить 4 026 грн. (2 684 грн. х 150 %).
Проте, при поданні апеляційної скарги представником позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Оленою Володимирівною на рішення Деснянськкого районного суду міста Києва від 25 квітня 2024 року до апеляційної скарги не було долучено квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 4 026 грн. за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олени Володимирівни про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві Бойко Олени Володимирівни на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Гринчак О.І. у цивільній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: