05 червня 2024 року м. Київ
Справа № 756/1288/24
Провадження: № 22-ц/824/11303/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Сакалош Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Півторака Тараса Олеговича в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк»
на ухвалу Оболонського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року, постановлену під головуванням судді Луценко О. М.
у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2024 року Акціонерне товариство «Сенс банк» звернулось до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року позовну заяву АТ «Сенс Банк» залишено без розгляду.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Півторак Т. О. в інтересах АТ «Сенс Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що позивач скористався наданим правом на розгляд справи за його відсутності, та подав про це відповідну заяву, проте, суд першої інстанції залишив вказані обставини поза увагою. Окрім того, зазначив, що суд першої інстанції не навів жодного посилання, чим саме нез'явлення представника позивача перешкодило проведенню підготовчого засідання чи вирішенню справи по суті.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні адвокат Півторак Т. О. в інтересах АТ «Сенс Банк» апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав.
Адвокат Нечай Р. В. в інтересах ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими, апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач в судове засідання не з'явився двічі, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, у січні 2024 року Акціонерне товариство «Сенс банк» звернулось до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 01.02.2024 року у справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 06.03.2024 року (а. с. 94).
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 06.03.2024 року за участю представника відповідача - Нечая Р. В. , було оголошено перерву до 26.03.2024 року (а. с. 124).
25.03.2024 року до суду від представника позивача Півторака Т. О. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (а. с. 128- 129).
26.03.2024 від адвоката Нечая Р. В. в інтересах відповідача-1 надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою представника позивача без поважних причин (а. с. 133).
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року позовну заяву АТ «Сенс Банк» залишено без розгляду (а. с. 136).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якoму рoзглядається предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі №760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі №569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі №598/2250/19, від 09 травня 2021 року у справі №752/21845/19, від 22 грудня 2021 року у справі №308/729/19, від 20 травня 2022 року у справі №753/8582/19-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду судом не постановлювалось, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження, окрім того, представник позивача скористався наданим законом правом на розгляд справи за його відсутності, що підтверджується матеріалами справи, а відтак, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви АТ «Сенс банк» без розгляду відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви АТ «Сенс банк» без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Півторака Тараса Олеговича в інтересах Акціонерного товариства «Сенс Банк»задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду Київської області від 26 березня 2024 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 червня 2024 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура