05 червня 2024 року м. Київ
Справа №759/8735/19
Провадження: № 22-ц/824/11203/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Сакалош Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сечка Сергія Володимировича в інтересах Моторно (транспортного) страхового бюро України
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Журибеди О. М.,
за заявою Моторно (транспортного) страхового бюро України, заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа
у справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) до винної особи,
У серпні 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі №759/8735/19, яка мотивована його втратою.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2024 року у задоволенні заяви Моторно (транспортного) страхового бюро України відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Сечко С. В. в інтересах МТСБУ подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що 20.01.2019 року Святошинський районний суд м. Києва видав виконавчий лист у справі 759/8735/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно транспортного страхового бюро України суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 75 515 (сімдесят п'ять тисяч п'ятнадцять) грн 68 коп, та судових витрат у розмірі 1 921 (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) грн., а всього: 77 433 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять три) грн 78 коп. 29.01.2020 року на адресу Святошинського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М. Київ) був скерований для виконання вищезазначений виконавчий лист. Отже, оскільки з моменту поштового відправлення виконавчого листа і до травня 2023 року жодної інформації про хід виконання виконавчого документу від Святошинського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адресу стягувача не надходило, то МТСБУ в особі представника на адресу Державної виконавчої служби направило запит, у відповідь на який, Святошинський відділ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив, що 20.12.2021 року державним виконавцем Пащенко В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що на адресу МТСБУ, ані постанова про повернення виконавчого документу стягувачу, ані оригінал виконавчого листа не надходив, у зв'язку з чим вважає, що виконавчий документ втрачено при поштовому пересиланні.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні адвокат Сечко С. В. в інтересах МТСБУ апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши пояснення адвоката Сечка С. В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2019 року у справі №759/8735/19 позов МТСБУ до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 75515,68 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн., а всього стягнуто 77433 ( сімдесят сім тисяч чотириста тридцять три ) 68 грн.
20.01.2019 року Святошинським районним судом м. Києва на виконання рішення суду, видано виконавчий лист.
20.12.2021 року державним виконавцем Пащенко В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що представником заявника не надано належних доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення
Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з пунктом 9 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У ч.ч.1, 3 ст.431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз п.17.4 розділу XIII«Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Отже, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц (провадження № 61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі №757/14604/20-ц (провадження № 61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10 (провадження №61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10 (провадження №61-8969св20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) виклала такий висновок: «… якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06 (провадження №61-11038св19), від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц (провадження №61-17590св20), від 23 червня 2021 року у справі №2-162/12 (провадження №61-21034св21).
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У справі, яка переглядається встановлено, що виконавчий лист №759/8735/19-ц, виданий 20.01.2019 року Святошинським районним судом міста Києва, щодо боржника ОСОБА_1 постановою державного виконавця від 20.12.2021 року було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Вищевказаний виконавчий лист, направлено рекомендованою кореспонденцією стягувачу на адресу - АДРЕСА_1 .
Проте, на адресу МТСБУ оригінал виконавчого листа не надходив, у зв'язку з чим, можна зробити висновок, що виконавчий документ втрачено при поштовому пересиланні.
Перевіряючи строки звернення, встановлені для пред'явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів виходить з наступного.
20.12.2021 року державним виконавцем Пащенко В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Частина 1 ст.37 Закону містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа. Так, згідно з п.2 ч.1 ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно з ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь - якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Частиною 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Як зазначалось вище, 20.12.2021 року державним виконавцем Пащенко В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Отже стягувач може пред'явити виконавчий лист до примусового виконання в строк до 20.12.2024року.
Відтак, строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі не сплив.
Суд першої інстанції під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою дійшов висновку, що заявником не надано документів на підтвердження дійсної втрати виконавчого листа, проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки він не відповідає матеріалам справи. Окрім того, судом першої інстанції не враховано наведені вище висновки Верховного Суду.
Судова практика з цього питання є сталою.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що МТСБУ доведено факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби, що свідчить про те, що його було втрачено.
Відмова у видачі дубліката виконавчого листа призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого листа №759/8735/19, виданого 20.01.2020 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного транспортного страхового бюро України суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 75 515 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн 68 коп та судові витрати у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп, а всього 77 433 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять три) грн 78 коп, з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Сечка Сергія Володимировича в інтересах Моторно (транспортного) страхового бюро Українизадовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2024 року скасувати та постановити нову про задоволення заяви.
Видати дублікат виконавчого листа №759/8735/19, виданого 20.01.2020 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно транспортного страхового бюро України суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 75 515 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн 68 коп та судових витрат у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп, а всього 77 433 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять три) грн 78 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 10 червня 2024 року
Головуючий Т.О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура