31 травня 2024 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 760/5586/24
номер провадження: 33/824/2562/2024
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Зайцева Івана Юрійовича, потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року,
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 119 грн 00 коп.
Цією ж постановою звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 10 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року та закрити провадження у справі.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року він отримав у приміщенні суду 01 квітня 2024 року, а тому вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді поважними.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - Зайцева І.Ю., які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року та просили його задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечувала проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, перевіривши обґрунтованість доводів клопотання, вважаю, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні, з огляду на таке.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що постанова судді за результатами розгляду вказаної справи, була винесена 25 березня 2024 року.
При цьому, за змістом оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Зайцев І.Ю. брали безпосередню участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та були обізнані про суть прийнятого щодо нього судового рішення та строки його оскарження.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процедура реалізації вказаної конституційної норми в даному випадку знаходить свій вираз у ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Тобто дана норма чітко пов'язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії.
Таким чином, з урахуванням положень ст.294 КУпАП, останній строк подачі ОСОБА_1 апеляційної скарги було 04 квітня 2024 року.
Незважаючи на наведені вище вимоги закону та обставини, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року лише 10 квітня 2024 року (а.с.16-23), тобто після закінчення строку на таке оскарження, передбаченого законом.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Однак ОСОБА_1 у клопотанні таких поважних причин не навів.
Посилання скаржника в клопотанні на те, що постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року він отримав в приміщенні суду 01 квітня 2024 року, а тому вважає, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, є безпідставними з огляду на викладене вище.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процедура реалізації права оскарження постанови судді першої інстанції врегульована та встановлена ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Тобто дана норма чітко пов'язує вирахування строку на апеляційне оскарження саме з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії, як помилково вважає ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що протягом строку на апеляційне оскарження постанови суді, а саме, у період з 25 березня 2024 року по 04 квітня 2024 року у ОСОБА_1 виникли обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд вважає, що у даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя шляхом забезпечення права на апеляційне оскарження не є порушеними, оскільки як зазначалося вище, практикою ЄСПЛ, яка є преюдиційною, встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є порушеними.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №409/75/12 (провадження № 61-606св20).
У відповідності до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Інших обставин, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_1 з об'єктивних причин дійсно не мав можливості подати апеляційну скаргу на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року у встановлений законом строк, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на вищенаведене, незважаючи на обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки, як зазначено вище, в апеляційній скарзі не наведено обставин, які б дозволяли зробити висновок про те, що цей строк було пропущено з поважних причин.
У зв'язку з цим, оскільки суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року, то подана апеляційна скарга на зазначене судове рішення, відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП, підлягає поверненню особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - до Солом'янського районного суду міста Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - відмовити, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов